Народ, що не стискає меч у своїх руках, носить ярмо на шиї... Ще не вмерла України і слава, і воля... Павло Чубинський Той, хто в біді кидає свій народ, стає його ворогом. Чингіз Айтматов Війна буде повторюватися до тих пір, поки питання про неї буде вирішуватися не тими, хто помирає на полі бою. Анрі Барбюс З москалями нема спільної мови. Степан Бандера Краще вмерти стоячи, ніж жити на колінах. Роман Шухевич







Інформаційні, цифрові та комунікаційні компетентності вчителя Захисту Вітчизни



Всім давно стало зрозумілим, що технологічний прогрес розвивається у шаленому темпі. Цей потік технологій у першу чергу з наукових лабораторій та випробувальних стендів повинен би приходити до освітніх закладів, бо ми повинні готувати своїх учнів до життя не зараз чи у минулому, а на кілька років вперед – у майбутньому. І Захист Вітчизни має бути на вістрі знань. Адже гібридні війни вже останніх років 10-15 не передбачають масових битв солдатів, а локальні швидкоплинні технологічні операції. Якби українська армія мала би можливість вже зараз укомплектуватись суперсучасною зброєю, то і війну би завершили значно швидше, і взагалі би росія не ризикнула починати війну, якби вона у нас була раніше.
Мова піде про нові компетентності вчителя - інформаційні, цифрові та комунікаційні.
Поняття ІКТ-компетентності є багатокомпонентним. Однак, різні науковці виділяють різні структурні компоненти. Ми пропонуємо розглянути таку структуру ІКТ-компетентності:
Ціннісно-мотиваційний компонент включає мотиви, мету, потреби в професійному навчанні, вдосконаленні, самовихованні, саморозвитку, ціннісні установки актуалізації в професійній діяльності, стимулює творчий прояв особи в професійній діяльності. Він припускає наявність у вчителя інтересу до професійної діяльності, який характеризує потребу людини в знаннях, в оволодінні ефективними способами організації професійної діяльності. Також ціннісно-мотиваційний компонент включає мотиви здійснення педагогічної діяльності, спрямованість на передачу суми знань і розвиток особистості учнів.
Когнітивний компонент повинний забезпечити вільне володіння вчителем навичками опрацювання інформації та роботи з інформаційними об’єктами, які відповідно впливають на навички вдосконалення професійних знань і умінь, знання міжпредметних зв'язків і т.д. Рівень розвитку когнітивного компоненту визначається повнотою, глибиною, системністю знань вчителя в його предметній області. Наприклад, вчитель повинен знати і пояснити учням принцип дії лазерної зброї, зокрема індивідуальної. А для того треба вміти знаходити таку інформацію.
Діяльністний компонент – це активне застосування інформаційних технологій і комп'ютера в професійній діяльності як засобів пізнання і розвитку ІКТ-компетентності, самовдосконалення і творчості, а також виховання подібних якостей у своїх учнів. Комунікативна складова цього компоненту виявляється в умінні встановлювати міжособистісні зв'язки, вибирати оптимальний стиль спілкування в різних ситуаціях, опановувати засобами вербального і невербального спілкування. Наприклад, вміти проводити урок он-лайн або консультувати під час виконання домашнього завдання у спеціальному груповому чаті.
У діяльністному компоненті ІКТ-компетентності педагога, можна виділити два рівні: базовий і предметно-орієнтований. Під базовим рівнем розуміється інваріант знань, умінь і досвіду, необхідний вчителеві для вирішення освітніх завдань, перш за все, засобами комп’ютерних технологій загального призначення. На цьому рівні ІКТ-компетентність включає використання інформаційних технологій сучасного суспільства (комп'ютерних, мультимедійних Інтернет, електронних засобів масової інформації, мобільних телефонів і т.п.) для пошуку, доступу, зберігання, вироблення, уявлення і обміну інформацією, а також комунікацію між людьми і роботу в Інтернеті.
Предметно-орієнтований рівень припускає освоєння і формування готовності до впровадження в освітню діяльність спеціалізованих технологій і ресурсів, розроблених відповідно до вимог змісту того або іншого навчального предмету. Зміст предметно-професійної ІКТ-компетенції вчителя безпосередньо залежать від потреб його предметної галузі. Вивчення тих чи інших комп’ютерних технологій та засобів повинне бути зумовлено потребами вчителя в його професійній діяльності. Тому загального змісту даного компоненту ІКТ-компетентності навести неможливо – він повинний складатися відповідно до потреб кожної навчальної групи. Чудовим прикладом цього компоненту є опрацювання вчиетелем, наприклад, віртуального програмного комплексу з розбирання-збирання стрілецької зброї різних армій світу.
Сфера рефлексійного компонента ІКТ-компетентності вчителя визначається відношенням вчителя до себе і до світу, до своєї практичної діяльності та її здійснення. Вона включає самосвідомість, самоконтроль, самооцінку, розуміння власної значущості в колективі і розуміння результатів своєї діяльності, відповідальності за результати своєї діяльності, пізнання себе і самореалізації в професійній діяльності через засоби ІКТ. Розвиток кожного компоненту ІКТ-компетентності пов'язаний з формуванням його характеристик і властивостей як частини цілісної системи.
Якщо простіше, то можна узагальнити це так:
1. Комп'ютерна грамотність
2. Інформаційна грамотність (інформаційна культура)
3. Мультимедійна грамотність
4. Грамотність комп'ютерної комунікації.
Зміст базової ІКТ-компетенція для вчителя-предметника (за рекомендаціями «Юнеско»)
Знання
Вміння
розуміння принципів роботи основних комп'ютерних програм, включаючи текстовий та табличний процесори, системи керування базами даних, способи зберігання і обробки інформації
здатність шукати, збирати, створювати, організовувати електронну інформацію, систематизувати отримані дані і поняття, уміння відрізняти суб'єктивне від об'єктивного, реальне від віртуального, релевантне від нерелевантного
обізнаність в своїй сфері діяльності, заснована на використанні Інтернету і електронних способів передачі інформації, таких як e-mail, відео конференції, вайбер та ін., розуміння різниці між реальним і віртуальним світом
здатність використовувати відповідні засоби (презентації, графіки, діаграми, карти) для комплексного розуміння отриманої інформації
розуміння потенціалу інформаційних технологій для можливості працевлаштування, підтримки інноваційної діяльності людини і залученості його у справи окремої громади та суспільства у цілому
здатність шукати і знаходити необхідні веб-сайти і використовувати Інтернет-сервіси, такі як форуми, e-mail, гул-сервіси та спеціалізовані віртуальні освітні ресурси
базове розуміння надійності і достовірності отримуваної інформації і пошана до етичних принципів при інтерактивному використанні інформаційних технологій
здатність використовувати інформаційні технології для критичного осмислення того, що відбувається, інноваційної діяльності в різних контекстах вдома, на роботі і   на дозвіллі
Типове положення про атестацію педагогічних працівників
Затверджене Наказом МОН від 06.10.2010 N 930
Відповідно до «Типового положення про атестацію педагогічних працівників», однією з необхідних умов для присвоєння педагогічним працівникам усіх кваліфікаційний категорій - «спеціаліст», «спеціаліст другої категорії», «спеціаліст першої категорії», «спеціаліст вищої категорії», є використання ними інформаційно-комунікаційних технологій та цифрових освітніх ресурсів у навчально-виховному процесі.

Методичні рекомендації щодо навчання вчителів основам інформаційно-комунікаційних технологій
Розроблені МОНмолодьспорту і додані до листа МОНмолодьспорт від 24.06.2011 № 1/9-493 «Щодо організації навчання вчителів з використання інформаційно-комунікаційних технологій».
Відповідно до цих Методичних рекомендацій кожен вчитель загальноосвітнього навчального закладу повинен вміти орієнтуватися в інформаційному просторі, отримувати інформацію та оперувати нею відповідно до власних потреб і вимог сучасного високотехнологічного суспільства. А саме:
Створювати: текстові документи; таблиці; малюнки; діаграми; презентації.
Використовувати: Інтернет-технології; локальні мережі; бази даних.
Здійснювати: анкетування; діагностування; тестування; пошук необхідної інформації в мережі Інтернет.
Розробляти власні електронні продукти (розробки уроків, демонстраційний матеріал, )
Поєднувати готові електронні продукти (електронні підручники, енциклопедії, навчальні програми, демонстраційні програми т. п.) у своїй професійній діяльності.
Відповідність рівня володіння вчителями інформаційно-комунікаційними технологіями наведеним вище орієнтовним вимогам мають визначати місцеві органи управління освітою. Міністерство передбачає проведення моніторингу навченості вчителів.
З огляду на вказані документи пропонуємо такі професійні компетентності вчителів Захисту Вітчизни, які планують працювати в умовах Нової української школи (НУШ):
1.     Наявність не менше трьох електронних розробок уроків різного типу (урок-лекція, урок-оцінювання знань, практична робота, проектна робота та ін.)
2.     Наявність власної сторінки (блогу, сайту) з розміщеними там навчальними матеріалами для зручного використання їх учнями у позаурочний час чи у випадку відсутності на уроці. Також там повинна бути розміщена презентація навчальної та методичної діяльності
3.     Участь у грантових програмах, власна чи групова проектна діяльність з висвітленням у мережі Інтернет там можливість це побачити в он-лайн режимі.
    4. Приналежність до професійних груп в соцмережах або на освітніх сайтах


Рекомендовані сайти: https://www.ed-era.com/https://prometheus.org.ua/ та ін. 


Немає коментарів: