Додатки

Додаток 1

Орієнтовний план заходів щодо впровадження
Всеукраїнської дитячо-юнацької військово-патріотичної
 гри„Сокіл" („Джура") у навчальних закладах України

Обов'язкові заходи, що пропонуються для проведення протягом року в середніх навчальних закладах (9-12 клас – молоді козаки)
1.	"День козака" (проводиться щотижнево по вівторках)	Вересень –травень	Навчання козацької старшини та членів козацько-молодіжних підрозділів, гуртів і секцій військово-прикладних видів фізичної культури та спорту
2.	Заходи щодо створення в навчальному закладі організаційної структури гри: рій, чета, сотня, курінь	Вересень	Здійснюється розподіл учасників гри: - рій (найменша ланка); - чета (клас); - сотня (паралель класів: молодші, середні, старші); - курінь (навчальний заклад)
3.	Ради в структурних підрозділах гри	Вересень	Вибори козацької старшини в підрозділах: рій, чета, сотня, курінь
4.	Заходи щодо створення в навчальному закладі організаційної структури гри: рій, чета, сотня, курінь	Вересень	Здійснюється розподіл учасників гри: - рій (найменша ланка); - чета (клас); - сотня (паралель класів: молодші, середні, старші); - курінь (навчальний заклад)
5.	Операція «Екологічна варта»	Вересень  -серпень	Турбота про довкілля
6.	Огляд - конкурс "Навчальній базі початкової військової підготовки та фізичного виховання – козацьку турботу"	Вересень  -серпень	Обладнання і ремонт класів, спортивних залів і майданчиків
7.	Операція "Зелена хвиля"	Листопад	Проведення заходів по насадженню дерев, кущів та інше
8.	Покрова. День Українського козацтва. Урочисте відкриття гри «Джура» у навчальному році	Середина жовтня	Ігри та забави «Котигорошко», «Козацьке завзяття», «Козацький гарт», туристично-краєзнавчі походи та екскурсії
9.	Осіннє  таборування	Жовтень – листопад
10.	Операція "Дорогою героїв" до Дня Збройних Сил України Районна Спартакіада з військово-прикладних видів спорту	Листопад – грудень	- Екскурсії у військові частини; - Стрільба в тирі; - Комплексна силова вправа; - Стройова підготовка; - Інтелектуальний змаг (вікторини, конкурси) по ЗСУ; Походи по місцях бойової слави Українського народу
11.	День пам’яті героїв КРУТ. Інформаційно-мистецький захід.	Кінець січня	- Конкурс героїчної пісні; - Конкурс малюнка; - Конкурс віршів; - Пропагандивно-роз’яснювальні акції для молоді від учасників гри Джура щодо Подвигу Героїв Крут
12.	Зимове  таборування	Січень-лютий	Змагання з зимових видів фізичної культури та спорту
13.	Операція "Зелена хвиля"	Березень	Проведення заходів по насадженню дерев, кущів та інше.
14.	Операція «Захист»	Березень	Підготовка до Дня цивільної оборони, тренування та змагання з цивільної оборони, надання першої долікарської допомоги, транспортування та евакуація потерпілих
15.	Весняне  таборування	Березень	Походи, конкурси, вікторини, ігри та забави
16.	«Молодь пам’ятає героїв» Краєзнавчо-історична акція. Підсумковий захід – інтелектуальний змаг «Відун» по історії Українського війська, (із опертям на свій регіон). Особливу увагу приділити козацтву, Запорізькій Січі.	Березень	Краєзнавчі мандрівки околицями свого населеного пункту із метою відновлення могил вояків та пам’ятних військових знаків, меморіалів різних часів. Зустріч з ветеранами воєн різних часів, збір спогадів та матеріалів.
17.	Операція «Снайпер»	Квітень	Обладнання стрілецьких тирів, місць для стрільби, змагань в стрільбі із пневматичної зброї та спортивних луків
18.	Фінал гри "ДЖУРА" в навчальному закладі	Друга половина квітня	Національно-патріотичне військово-спортивне свято. Визначення кращого рою навчального закладу року серед старших класів
19.	Районний (міський) фінал гри	Травень	Національно-патріотичне військово-спортивне свято
20.	Обласний фінал гри	Друга половина травня	Національно-патріотичне військово-спортивне свято
21.	Курінна Рада навчального закладу	Червень	Підведення підсумків участі у грі, прийняття рішення щодо переходу до наступного, вищого за віком, ступеня гри: молодих козаків – до козаків
22.	Всеукраїнський фінал гри –урочисте завершення гри у поточному навчальному році	Червень-липень	Національно-патріотичне військово-спортивне свято
23.	Літнє таборування	Червень-серпень	Військово-спортивні заняття, конкурси, вікторини, змагання, походи в оборонно-спортивних оздоровчих таборах
Обов'язкові заходи, що пропонуються для проведення протягом року в середніх навчальних закладах (5-8 клас – джури козацькі)
24.	"День козака" (проводиться щотижнево по вівторках)	Вересень  -травень	Навчання козацької старшини та членів козацько-молодіжних підрозділів, гуртів і секцій військово-прикладних видів фізичної культури та спорту
25.	Заходи щодо створення в навчальному закладі організаційної структури гри: рій, чета, сотня, курінь	Вересень	Здійснюється розподіл учасників гри: - рій (найменша ланка); - чета (клас); - сотня (паралель класів: молодші, середні, старші); - курінь (навчальний заклад)
26.	Ради в структурних підрозділах гри	Вересень	Вибори козацької старшини в підрозділах: рій, чета, сотня, курінь
27.	Заходи щодо створення в навчальному закладі організаційної структури гри: рій, чета, сотня, курінь	Вересень	Здійснюється розподіл учасників гри: - рій (найменша ланка); - чета (клас); - сотня (паралель класів: молодші, середні, старші); - курінь (навчальний заклад)
28.	Операція "Турбота"	Вересень  -серпень	Постійне проведення заходів всебічної допомоги людям похилого віку та немічним. Турбота про довкілля - відновлення (розчистка) джерел, струмків, маленьких річок, озер тощо
29.	Операція «Екологічна варта»	Вересень-серпень	Турбота про довкілля
30.	Операція "Зелена хвиля"	Листопад	Проведення заходів по насадженню дерев, кущів та інше
31.	Покрова. День Українського козацтва. Урочисте відкриття гри «Джура» у навчальному році	Середина жовтня	Ігри та забави «Котигорошко», «Козацьке завзяття», «Козацький гарт», туристично-краєзнавчі походи та екскурсії
32.	Осіннє  таборування	Жовтень – листопад
33.	Операція "Дорогою героїв" до Дня Збройних Сил України	Листопад- грудень	- Інтелектуальний змаг (вікторини, конкурси) по ЗСУ. Походи по місцях бойової слави Українського народу
34.	День пам’яті героїв КРУТ. Інформаційно-мистецький захід.	Кінець січня	- Конкурс героїчної пісні; - Конкурс малюнка; - Конкурс віршів; - Пропагандивно-роз’яснювальні акції для молоді від учасників гриДжура щодо Подвигу Героїв Крут
35.	Зимове таборування	Січень-лютий	Змагання з зимових видів фізичної культури та спорту
36.	Операція "Зелена хвиля"	Березень	Проведення заходів по насадженню дерев, кущів та інше
37.	Операція «Захист»	Березень	Підготовка до Дня цивільної оборони, тренування та змагання з цивільної оборони, надання першої долікарської допомоги, транспортування та евакуація потерпілих
38.	Весняне таборування	Березень	Походи, конкурси, вікторини, ігри та забави
39.	Спортивні змагання «від козацьких забав до олімпійських вершин» Презентації козацьких бойових мистецтв.	Кінець березня	Зміст змагань розробляти відповідно до розділу 6 Програми впровадження гри «Джура» із наказу № 855 МОН 2003 року
40.	Операція «Снайпер»	Квітень	Обладнання стрілецьких тирів, місць для стрільби, змагань в стрільбі із пневматичної зброї та спортивних луків
41.	Фінал гри "ДЖУРА" в навчальному закладі	Друга половина квітня	Національно-патріотичне військово-спортивне свято. Визначення кращого рою навчального закладу року серед середніх класів
42.	Районний (міський) фінал гри	Травень	Національно-патріотичне військово-спортивне свято
43.	Обласний фінал гри	Друга половина травеня	Національно-патріотичне військово-спортивне свято
44.	Курінна Рада навчального закладу	Червень	Підведення підсумків участі у грі, прийняття рішення щодо переходу до наступного, вищого за віком, ступеня гри: джур козацьких – до молодих козаків
45.	Всеукраїнський фінал гри –урочисте завершення гри у поточному навчальному році	Червень-липень	Національно-патріотичне військово-спортивне свято
46.	Літнє таборування	Червень-серпень	Військово-спортивні заняття, конкурси, вікторини, змагання, походи в оборонно-спортивних оздоровчих таборах
Обов'язкові заходи, що пропонуються для проведення протягом року в середніх навчальних закладах (1-4 клас – козачата)
47.	Урочистий прийом першокласників в козачата	Вересень
48.	Заходи щодо створення в навчальному закладі організаційної структури гри: рій, чета, сотня, курінь	Вересень	Здійснюється розподіл учасників гри: - рій (найменша ланка); - чета (клас); - сотня (паралель класів: молодші, середні, старші); - курінь (навчальний заклад)
49.	Ради в структурних підрозділах гри	Вересень	Вибори козацької старшини в підрозділах: рій, чета, сотня, курінь
50.	Операція "Зелена хвиля"	Листопад	Проведення заходів по насадженню дерев, кущів та інше
51.	Покрова. День Українського козацтва. Урочисте відкриття гри «Джура» у навчальному році	Середина жовтня	Ігри та забави «Котигорошко», «Козацьке завзяття», «Козацький гарт», туристично-краєзнавчі походи та екскурсії
52.	Операція "Дорогою героїв" до Дня Збройних Сил України	Листопад – грудень	Заходи за програмою молодших класів
53.	Операція "Зелена хвиля"	Березень	Проведення заходів по насадженню дерев, кущів та інше
54.	Фінал гри "ДЖУРА" в навчальному закладі	Друга половина квітня	Національно-патріотичне військово-спортивне свято. Визначення кращого рою навчального закладу року серед середніх класів
55.	Районний (міський) фінал гри	Травень	Національно-патріотичне військово-спортивне свято
56.	Обласний фінал гри	Друга половина травеня	Національно-патріотичне військово-спортивне свято
57.	Курінна Рада навчального закладу	Червень	Підведення підсумків участі у грі, прийняття рішення щодо переходу до наступного, вищого за віком, ступеня гри: джур козацьких – до молодих козаків
58.	Всеукраїнський фінал гри	Червень-липень	Національно-патріотичне військово-спортивне свято
59.	«Козаки сміються та співають» Фестиваль козацької пісні та гумору	Кінець грудня	Завдання для команд у фестивалі: - Гумористично-сатирний виступ-мініатюра до 5 хв. - 2 Козацькі пісні (акустичне та сучасне естрадне виконання) Конкурс малюнку на гумористичну тему
60.	Краєзнавчо-туристичні походи «Козацькими шляхами»	Перша половина червня	Пішохідні мандрівки на 3-4 дні
61.	Ознайомлюючі заходи з української історії та культури, вивчення українських пісень і віршів	Протягом року

Додаток 2

ПРАВИЛА ТАБОРУВАННЯ

Всеукраїнськоїдитячо-юнацької
військово-патріотичної гри "Сокіл" ("Джура")

ІДЕОЛОГІЯ

Контрольними заходами, що дозволяють оцінити якісну підготовку школярів за програмою Всеукраїнської дитячо-юнацької військово-патріотичної гри "Сокіл" ("Джура") є фінальні етапи – шкільні, районні, обласні та всеукраїнський, що проводяться протягом поточного навчального року.

Шкільні та районні етапи гри, як правило, проводяться у березні-квітні, обласні – у квітні-травні, а всеукраїнський – у червні-липні. За результатами шкільного, районного та обласного етапів гри визначаються кращі рої відповідно – навчального закладу, району, області у трьох групах (1-4 класи, 5-8 класи, 9-12 класи). До участі у Всеукраїнському етапі гри допускаються по одному рою від Автономної Республіки Крим, областей та міст Києва і Севастополя.

Районні, обласні та всеукраїнський етапи гри проводяться методом таборування – створюються патріотичні військово-спортивні туристсько- краєзнавчі оздоровчі наметові табори. 

Що таке наметовий табір фінального етапу гри? Наш табір має поєднувати військово-патріотичне виховання, фізкультурно-спортивну, туристично-краєзнавчу та культурно-просвітницьку роботу. Навички, набуті під час перебування в таборі, мали б стати у пригоді в різних не передбачуваних ситуаціях. Табір на природі дає заряд бадьорості на багато днів. Тому й правильне розташування табору та його обладнання грає чи не  одну із перших умов його доброї діяльності.

З чого розпочати роботу по підготовці табору? Перше з чого потрібно почати – це, звичайно, добірка команди організаторів. А першоосновою і зовсім не технічною стороною всього процесу підготовки табору має бути ідеологічна мотивація, якою стають просякнуті абсолютно всі напрямки підготовки та проведення табору. Це і місце табору, і програма, і всі з кого учасники беруть приклад…

Ідеологічна мотивація таборування має формуватися на виконання завдань гри для досягнення її виховного ідеалу – формування козацько-лицарського типу сучасної молодої людини.   

ТАБІР

Табір – один з найуспішніших засобів національного виховання, якщо програма та її проведен­ня на відповідній висоті. Це можливість ізолювати юнацтво від впливу міста і дати йому наскрізь українськуатмосферу. Таборування з усіма його чарами, ми знаємо з досвіду, наче тепло для воску, дає змогу виховнику формувати молодь до бажаних виховних цілей. 

ТАБОРУВАННЯ

Організація табору – складний процес, який вимагає багато часу та вмінь. Планування табору слід розпочинати не пізніше, ніж за 6 місяців до початку проведення.

При початку підготовки табору необхідно з’ясувати перші ключові питання: Хто? Що? Навіщо? Коли? Де? Як?

1.   Хто?

ОРГАНІЗАТОРИ ТА ПРОВІД ТАБОРУ

Створюємо групу по організації табору (від 3-5 осіб). До обов’язків цієї групи входить перед таборова робота. З членів цієї групи обирається комендант табору, керманич виховної програми, писар і т. п.

Проводить табір старшина табору. Під час підготовки табору різніобов'язки, які виконують організатори табору поступово переходять на намічену старшину табору. Цей перехід не є чітко розмежований і, залежно від обставин, може відбуватися в різний час і в різній формі.

Провід табору складають:

старшина:

-  похідний отаман табору;

-  заступник похідного отамана – осавул табору;

-  духівник табору;

-  лікар табору;

-  бунчужний табору;

-  хорунжий табору;

-  писар табору;

-  обозний табору;

-  скарбник табору;

-  начальник кухні.

ланка інструкторів – запрошені фахівці та виховники (наприклад, інструк­тор з куховарення, сигналізації, картографії, першої медичної допомоги, впоряду тощо, залежно від програми табору).

ланка суддів – запрошені фахівці для суддівства етапів змагань.  

Різниця між старшиною табору, булавою, інструкторами та суддями ніколи не повинна бути надто великою, бо всі вони творять провід табору, і всі в однаковій мірі відповідають за успішне проведення табору. Інша справа, що міра цієї відповідальності різна.

Кожна з наведених груп проводу табору має свої чітко визначені права та обов'язки, але всі вони спільно відповідають:

 - за життя і здоров'я довірених їх опіці таборовиків;

 - за успішне проведення табору;

 - за свою ділянку на таборі.

ОБОВ'ЯЗКИ СТАРШИНИ ТАБОРУ

Похідний отаман табору – найстарша посадова особа в таборі, яка виконує такі завдання:

-    загальна організація табору, керівництво особами, які входять до складу проводу табору;

-    репрезентація табору у взаємодії з місцевими органами державної влади, правоохоронними органами, органами охорони здоров’я, представниками ЗМІ та іншими організаціями;

-    укладення виховної програми та контроль за рівнем її підготовки;

-    укладення правильника таборування;

-    укладення розпорядку дня та розкладу занять;

-    формування проводу табору та учасників;

-    ведення за допомогою писаря таборової книги наказів;

-    контроль занять учасників та діяльності членів проводу табору;

-    проведення щоденних нарад з ланкою інструкторів і обговорення виховних питань і проблем табору;

-    складання за допомогою писаря звіту по закінченню табору;

-    виконання інших поточних завдань, спрямованих на забезпечення якісного таборування.

Заступник похідного отамана – осавул табору виконує такі завдання:

-    виконує обов’язки похідного отамана табору під час його відсутності на терені табору або за його дорученням поза табором;

-    забезпечення якісного проведення урочистої частини таборування;

-    керування призначеними черговими підрозділами (роями),керування стійковими;

-    забезпечення охорони табору та недопущення в межі табору сторонніх осіб;

-    забезпечення пропускного режиму в таборі;

-    контроль і перевірка денних і нічних таборових стійок;

-    контроль та забезпечення дотримання учасниками таборування правил внутрішнього розпорядку, встановленого в таборі;

-    виконання інших поточних завдань і доручень похідного отамана,
спрямованих на забезпечення якісного таборування.

Лікар табору виконує такі завдання:

-    контроль стану здоров’я учасників;

-    огляд учасників та терен на початку та в кінці табору;

-    ведення лікарської картотеки, таборового шпиталю і аптечки;

-    контроль гігієнічних умов, чистоти та безпеки табору;

-    співпраця при укладанні меню та нагляд за його реалізацією;

-    ведення загального нагляду за спортивними заняттями на таборі;

-    припинення таборових занять, які на його думку шкодять здоров'ю учасників;

-    надання дозволу на купання учасників;

-   звільнення хворих учасників від занять;

-   складання щотижневого та загальнотаборового санітарного звіту табору;

-   проведення гутірок за своєю ділянкою програми;  

-   виконання інших поточних завдань спрямованих на забезпечення якісного таборування.

Бунчужний табору – керівник виховної програми табору, який виконує такі завдання:

-    підготовка загальної виховної програми табору;

-    добір інструкторів і запрошення доповідачів;

-    контроль за підготовкою ланки інструкторів табору (перевірка планів проведення занять на кожну визначену годину;

-    формування до початку табору роїв учасників відповідно до умов участі у таборуванні;

-    забезпечення озвучення табору (трансляція патріотичних пісень та оголошення інформації);

-     укладення щоденного розкладу занять табору (культурно-виховного);

-    прийняття щоденних коротких звітів інструкторів про проведення занять;

-    проведення постійного довишколу з інструкторами та обговорення занять минулого та наступного дня;

-    ведення таблиці результатів табору;

-    розв’язання виховних проблем та надання допомоги в трудностях, які виникають у інструкторів;

-    виконання інших поточних завдань і доручень похідного отамана,
спрямованих на забезпечення якісного таборування.

Хорунжий табору виконує такі завдання:

-    здійснення загального шикування всіх учасників таборування;

-    проведення за допомогою інструкторів ранкової руханки;

-    здійснення шикування роїв учасників на ранкову та вечірню збірки, прийом доповідей від ройових про наявність учасників, про стан їхнього здоров’я та про їхню готовність до виконання поточних завдань навчально-виховної програми таборування;

-    доповідь похідному отаману на ранковому та вечірньомуколі про готовність роїв до виконання поточних завдань навчально-виховної програми таборування;

-    керування призначеними хорунжими, які піднімають та опускають державний і козацький прапори (на ранковій збірці здійснюється підняття прапорів з одночасним виконанням державного гімну, на вечірній – опускання прапорів з одночасним виконанням державного гімну);

-    доведення до учасників таборування сигналів загального оповіщення;

-    подача сигналів загального оповіщення (гарматний постріл, сурма, посильний);

-    забезпечення точного та правильного проведення щоденних заходів програми табору;

-    забезпечення виконання учасниками таборування розпорядку дня;

-    розміщення в таборі прапорів, плакатів (іншої наочної агітації);

-    контроль за чисельним станом учасників і подання щоденного харчового стану табору;

-    контроль за порядком, чистотою табору, дотриманням безпеки табору від вогню;-    надання дозволу на короткострокове залишення території табору, ведення книги відсутності учасників і інструкторів;

-    виконання інших поточних завдань і доручень похідного отамана,
спрямованих на забезпечення якісного таборування.

 Писар табору  виконує такі завдання:

-    реєстрація учасників таборування;

-    ведення книги наказів;

-    підготовка проектів щоденних наказів і оголошення їх на вечірньомуколі;

-    ведення протоколів нарад проводу табору;

-    забезпечення табору кореспонденцією, таборовою хронікою, дошкою оголошень і бібліотечкою;

-    виготовлення всіх паперів внутрішньотаборового характеру (розклад занять, по закінченні табору звіти про успіхи учасників у таборі, привіти з табору, тощо);

-    виконання інших поточних завдань і доручень похідного отамана чи бунчужного, спрямованих на забезпечення якісного таборування.

Обозний табору  виконує такі завдання:

-    вирішення разом з організаторами табору питань винайму таборової площі та всіх справ, пов'язаних з цим;

-    забезпечення табору шатрами, іншим таборовим інвентарем (наприклад, картографічним картами тощо), канце­лярським приладдям і всіма іншими речами, потребу яких зголосив провід;

-    розгортання табору та контроль за технічним станом всіх елементів табору;

-    обладнання територій табору у відповідності до їхнього призначення (встановлення наметів для роботи членів проводу табору, санітарної зони – вмивальники, туалети, місць для проведення занять, території кухні та ін.);

-    прийом учасників таборування та розміщення їх на визначених місцях;

-    забезпечення таборової кухні якісними харчами;

-    забезпечує збереження харчів, їх видачу згідно з розпорядженням начальника кухні, і сухі пайки учасникам на мандрівку;

-    забезпечення учасників таборування питною водою;

-    ведення книги обліку харчів;

-    забезпечення функціонування таборової крамнички;

-    згортання табору та наведення порядку на місцевості;

-    виконання інших поточних завдань і доручень похідного отамана чи бунчужного, спрямованих на забезпечення якісного таборування.

Скарбник табору  виконує такі завдання:

-    прийняття плати від учасників за таборування;

-    оплата всіх рахунків, пов'язаних з проведенням табору;

-    ведення касової книги;

-    виконання інших поточних завдань і доручень похідного отамана чи бунчужного, спрямованих на забезпечення якісного таборування.

Начальник кухні виконує такі завдання:

-    забезпечення кухні кухонним персоналом;

-    забезпечення через обозного табору кухні відповідним технічним устаткуванням;

-    виготовлення у співпраці з лікарем харчового плану табору та детального меню на кожний день;

-    контроль видачі харчів учасникам згідно щоденного харчового стану табору укладеного бунчужним табору;

-    забезпечення чистоти та дотримання відповідного гігієнічного стану кухні;

-    забезпечення виконання меню, вчасного приготування їжі;

-    забезпечення харчування відвідувачів та гостей;

-    отримання від обозного табору харчів;

-    виконання інших поточних завдань і доручень похідного отамана чи бунчужного, спрямованих на забезпечення якісного таборування.

ЛАНКА ІНСТРУКТОРІВ

Ланка інструкторів підбирається відповідно до навчально-виховної програми табору. Інструктор на таборі може мати одну або декілька ділянок. Можуть бути ділянки різ­них етапів змагань, які можуть потребувати декількох інструкторів.

Організаційним провідником ланки інструкторів є бунчужний, а ідейним – хорунжий.

Крім своїх обов'язків інструктори повинні виконувати додаткові функції, пов'язані зі своєю ділянкою (наприклад, інструктор з картографії відповідає за таборовий картографічний інвентар тощо).

Пост інструктора в таборі дуже важливий, бо саме інструктори проводять безпосередньо заняття з учасниками.

Запрошені доповідачі, які переводять одну або декілька гутірок, і не є постійними членами табору, вважаються гостями табору.

ЛАНКА СУДДІВ

Ланка суддів підбирається відповідно до етапів змагань, які визначені навчально-виховною програмою табору.

Провід табору це є найважливіша ланка, яка забезпечує нормальне функціонування табору, але з іншого боку завелика кількість членів проводу табору може призвести до порушення дисципліни і дати поганий приклад для учасників. Для уникнення такої ситуації потрібно ретельно добирати і кількісно і якісно булаву табору і ланку інструкторів, для цього потрібно проводити перед таборовий вишкіл.

Але якщо вже склалася така ситуація на таборі, що на одного учасника припадає два члена проводу, то потрібно скласти для них правила таборування, це дозволить похідному отаману табору краще контролювати їх роботу і формалізує відносини між старшиною табору і іншими особами, які входять до складу булаву, ланки інструкторів і ланки суддів.

ПРИКМЕТИ ТАБОРОВОГО ПРОВІДНИКА

Таборовий провідник матиме успіх лише тоді, коли любить і вміє працювати з молоддю. Добрий таборовий провідник виконує значно більше, ніж просто формальний обов'язок.

Кваліфікація

Найкраща кваліфікація на інструктора-виховника — це знання своєї ділянки і практика в її переведенні.

Неприємні речі насамперед

Перше і найважливіше про що таборовий провідник повинен пам'ятати,це те, що він, як і кожен учасник табору, зобов'язаний дотримуватися порядку. Він не наказує учасникам виконувати завдання, він виконує все ра­зом з ними. Провідник на руханку встає першим і останнім отримує харчі.

Приклад для таборовиків

Таборовий провідник у всьому повинен бути прикладом для таборовиків.Його зовнішній вигляд – бездоганний. Зовнішня форма – охайність, чис­тота тощо – речі добрі, але поза ними повинна бути внутрішня вартість пластуна. Слова таборового провідника ніколи не можуть йти у розріз з його вчинками, бо, як сказано в одній скаутській книжці: «Те, чим ти є, кричить до мене так голосно, що я не чую того, що ти говориш».

Учасники наслідують провід

Поведінка проводу табору – це приклад для таборовиків. Якщо учасники бачать дружність проводу, це викличе їх повагу і бажання наслідувати. Коли бачать незгоду – не матимуть поваги і, крім того, будуть схильні до конфліктів між собою.

Таборовий порядок

Таборовий провідник пам'ятає, що правила таборування і таборовий ре­жим дня стосуються в першу чергу його самого.

Вимоги провідника до учасника

Таборовий провідник ніколи не сміє вимагати від учасників більше, ніжвін сам знає або може зробити.

Дисциплінарні справи

Не раз доводиться притягнути учасника до відповідальності за провину. До прийняття рішення провідник повинен упевнитися, що учасник справ­ді винний і що він розуміє свою провину. За дрібні порушення робить учас­нику зауваження. За серйозну провину провідник інформує старшину табору.

Відзначення учасника

Якщо учасник відзначився, провідник висловить йому своє признанняабо публічно оголосить йому подяку.

Ставлення до старшини табору

Табір без дисципліни не є пластовим табором, це в першу чергу стосу­ється таборового провідника та його ставлення до старшини табору. Про­відник пам'ятає, що наказ можна критикувати лише після його виконання насходинах проводу,  але ніколи в присутності таборовиків. Вся критика по­винна мати відповідну форму і місце.

Провід – таборова родина

Провід в таборі – це одна родина. Суперечку між членами табору забо­ронено виносити на терен табору. Відносини похідного отамана табору і проводу повинні бути дружніми і бути прикладом для учасників.

Старшина все знає про місце перебування провідника

Якщо провідник хоче вийти за межі табору, навіть під час дозвілля, то ставить до відома бунчужного або похідного отамана. Доброю практикою на великих таборах є ведення для проводу книги відсутності, в яку кожний вписує, причину, де перебуває під час дозвілля, подаючи час відходу, передбачуваного повернення та докладне місце перебування.

Від кого не брати наказів

Таборовий провідник добре пам'ятає, що він підлягає похідному отаману табору і тільки від нього приймає накази і доручення. Комендант може визначити іншу особу, якій підлягає даний провідник.

Ставлення до учасників

Практично вся діяльність учасників в таборі – це різного роду заняття з учасниками табору. Провідник повинен заслужити довір'я учасників, якого досягає своєю поведінкою та знанням ділянки. Провідник повинен цікавитися учасниками і намагатися пізнати їх краще. Не проходить байду­же, коли бачить, що учасник безпорадний в якійсь ситуації або виконує надто важке для нього завдання.

Провідник не авторитарний

Коли таборовий провідник проводить заняття з гуртком, не вимагає, щобгрупа виконувала сліпо його накази, без розуміння. Намагається вести заняття чи дискусію так, щоб учасники самостійно зробили позитивні висновки. Він сприяє якомога більшому вияву їхньої ініціативи і дозволяє їм робити навіть невеликі помилки.

Амбіції учасника

У юнацтва сильно розвинена амбітність, яку провідник не сміє вразити.Свої зауваження дає тоді, коли це необхідно для самого учасника, а не тоді,коли хоче показати власне красномовство та статус у таборі. Провідник слідкує, щоб особиста гідність учасника не була вражена.

Учасник – не слуга

Інструктор не може доручати учаснику завдання, які або сам повинен виконати, або виконання яких є у власному інтересі інструктора.

Як піднести авторитет

Провідник не підносить власний авторитет за рахунок дисциплінарних засобів, часто несправедливих і перебільшених.

Плановість

Всі заняття повинні бути докладно заплановані на кожну годину. Провід­ник повинен проводити їх згідно затвердженого плану.

Нема інших занять під час релігійних занять

Під час богослужіння, молитви вранці і ввечері та інших релігійних практик у таборі, учасники повинні бути звільнені від усіх інших занять (крім стійки і опіки над хворими).

Як проводити заняття

Інструктор уникає сухих викладів теми. Він проводить заняття, повні ру­ху і життя. Інструктор намагається щоб кожен брав участь у заняттях. Цілогодинний виклад інструктора, монотонний та ще й академічним стилем, ні­коли не буде мати успіху в таборі.

Точність у заняттях

Інструктор починає і закінчує заняття точно, згідно з розкладом занять. Це допомагає виробляти точність у таборовиків.

Життя серед природи

Таборовий провідник намагається у всіх заняттях наблизити учасників найближче до природи. Одна з найголовніших цілей табору – навчити практичного життя серед природи.

Заохочення доброї поведінки учасника

Таборовий провідник звертає пильну увагу на добру поведінку учасників. Жоден вчинок, що йде врозріз з основами доброї поведінки не пройде повз увагу таборового провідника. Провідник слідкує за власною поведінкою і мовою.

Накази та інструкції

Таборовий провідник не кричить і не підвищує голосу, коли видає інструкції учасникам.

Не залишати учасника без опіки

Таборовий провідник ніколи не залишає учасників без опіки, навіть під час дозвілля. Провід табору відповідає за все, що з учасником станетьсяна таборі.

Проблеми провідника

Якщо інструктор має певні проблеми при переведенні занять, яких сам не в силі розв'язати, то не вагаючись звертається за порадою до похідного отамана, для кращого пізнання справи запросить його на свою гутірку з юнаками. Інструктор не ставиться байдуже до поведінки тих учасників, які не належать до його гуртка.

Порядок під час нічної тиші

Провідник шанує нічну тишу. Після нічної тиші таборовий провідник має вільний час, але коли він не використовується як належить, старшина табо­ру повинна обмежити цей привілей.

Підсумки

Таборовий провідник завжди пам'ятає, що суть виховання провідника – це український світогляд і характер. Тому всі виховні заняття повиннімати перед собою цю ціль. Всі обговорення, всі дії і вся діяльність повинні бути спрямовані на ці дві основні речі. Бути учасником легше, ніж бути інструктором-провідником, але це найкраща нагода випробувати своє вміння і передати хоча б частково іншим те, що впродовж років самнабув у таборах, наполегливою працею.

Кожний член проводу повинен до початку виконання своїх таборових обов'язків пройти повний лікарський огляд і пред'явити медичну картку таборовому лікарю.

2.   Що?

ПІДГОТОВКА ТА ОРГАНІЗАЦІЯ ТАБОРІВ

Табори, щоорганізуються під час проведення районних, обласних та всеукраїнського етапу гри мають на меті завершення цих етапів, оцінку підготовку школярів за програмою гри "Сокіл" ("Джура") та визначення кращих роїв на рівні району, області та на всеукраїнському рівні.

Але насамперед, це завжди виховний табір!

Табір – це тимчасове наметове містечко. Таборування може проводитися також і як мандрівний наметовий табір.

1.   Навіщо?

Визначаємо мету табору. Відповідно до неї – орієнтовану програму табору і кількість учасників та проводу.

Під орієнтованою програмою табору розуміємо підбір тих тем гутірок та занять, які дозволяють досягнути мети табору. Крім цього підбирається сценарій проходження етапів змагань з врахуванням особливостей місцевості. Від цього моменту починається планомірна таборова підготовка.

2.   Коли?

План підготовки до табору складається заздалегідь. У ньому окреслюється те, що потрібно зробити, за який термін і хто за це відповідає.

Визначаємо рід, ціль і дату табору за пів року до табору. Після цього слід підібрати членів таборового проводу та визначити завдання для кожного з них.

Вже, коли ми знаємо час проведення табору, враховуємо, які свята чи визначні дати припадають саме на цей відтинок часу, і, по необхідності – включаємо в програму, або підлаштовуємо до них легенду табору.

3.   Де?

Підбір місця проведення табору – один з найважливіших етапів передтаборової організаційної роботи. Від нього в значній мірі залежить  успіх чи невдача табору. Підбір місця проводиться похідним отаманом особисто і обов’язково з виїздом на заплановане місце. Основна вимога до місця розташування табору – безпека.

Не можна розбивати табір біля підніжжя берегових та гірських схилів, небезпечних можливістю падіння каміння, обвалами землі чи потоками води під час дощу. Не рекомендується розкладати намети в улоговинах, на дні ярів і вузьких долин, по яких протікають струмки. Потрібно уникати також окремих підвищень та гребенів хребтів. При розтаборуванні на відносно болотистих територіях враховуйте можливість падіння старих дерев, небезпеку від різних комах та змій.

Не бажано розбивати табір в безпосередній близькості від населених пунктів, залізничних доріг, шосе, на пасовищах, під лініями електропередач.

Обираючи місце табору, обов’язково враховуємо наступні фактори:

·        наявність поблизу питної води;

·        чи вистачає деревини на вогонь;

·        особливості рельєфу (можливість розтаборування);

·        зручність під’їзду (підходу) на місце табору;

·        наявність поблизу річки чи озера для купання, які відповідають вимогам безпеки та санітарно-гігієнічним нормам;

·        відстань до найближчого населеного пункту (в середньому 5 км.) – церква, медпункт, крамниця тощо;

·        виявляємо, які на даній території є шкідливі ягоди та гриби, а також хижі тварини та отруйні змії.

Якщо місце табору вибране, то необхідно отримати дозвіл на проведення табору в:

·        органах місцевого самоврядування, на території яких проводиться табір (сільська рада тощо);

·        районній санепідемстанції, на території якої проводиться табір;

·        лісництві на рубання та збирання дрів, і на розпалення вогню.

Важливо також дістати детальну мапу терену, або виготовити самостійно, при наявності необхідних навиків.

1.   Як?

Цей пункт є ключовим і дуже багатостороннім, включає в себе як ряд вище порушених питань, так і масу інших. Власне, даний посібник і покликаний дати відповідь на це запитання.

Тож, щоб не порушувати структури і послідовності викладу матеріалу, перейдемо до наступного пункту підготовки нашого табору.

Визначаємо шляхи фінансового забезпечення табору. Тут необхідно сформувати бюджет табору, що робиться заздалегідь!

Основні витрати потрібні на:

1.     Підготовку табору (виїзд на огляд місця проведення, канцелярські витрати, розсилка листів і т. д.).

2.     Закупівля харчів (Найкраще коли цей процес відбувається централізовано!).

3.     Оренду чи купівлю спорядження.

4.     Купівлю господарки (миючі засоби, сірники, сухий спирт і т. п.).

5.     Купівлю та комплектування таборової аптечки (цю справу найкраще довірити лікарю, який, в ідеалі, буде виконувати обов’язки лікаря і на таборі).

6.     Транспорт.

7.     Виготовлення відзнак, посвідок, таборових посібників, співаників, футболок, і т. п.

8.     Непередбачувані витрати, або недоторканий запас (їх сума не повинна перевищувати 10% від загальної вартості табору).

Джерела надходжень до бюджету можуть бути такими:

1.     Вкладка учасників табору.

2.     Спонсорська допомога.

3.     Допомога органів влади (відділів у справах молоді і т. п.).

4.     Надходження від благодійних організацій, фондів тощо.

Паралельно з вищезазначеними напрямками підготовки табору, готуємо таборову програму, та підбираємо інструкторів, які повинні бути професіоналами в своїй ділянці та володіти необхідними для викладення матеріалу педагогічними знаннями.

Організатори визначають, хто буде похідним отаманом за 3-4 місяці до проведення табору. Повний склад проводу табору повинен бути затверджений за місяць до початку табору.

Від моменту, коли похідний отаман дає згоду на проведення табору, він відповідає за його виховну програму. При підготовці великих таборів похідний отаман підбирає собі співробітників для адміністративно-господарської роботи.

Похідний отаман обдумує назву, гасло та інші програмні подробиці. При допомозі організаторів він підбирає провід табору. Старшину та булаву табору бажано підібрати з досвідчених представників козацьких чи інших громадських організацій, які мають досвід таборування.

Для підготовки членів проводу табору похідний отаман проводить з ними нараду та короткий вишкільний курс. Цей курс, у залежності від рівня підго­товки інструкторів і булави, може бути денний, кількаденний чи тижневий. На ньому проводиться короткий, але ґрунтовний вишкіл провадження та­борів. Похідний отаман доводить до відома таборового проводу загальну концепцію майбутнього табору, знайомить з виховною програмою і етапами змагань на таборі. Кожному таборовому провіднику призначаються ділянки, які він повинен підготувати на табір із зазначенням приблизної кількості годин занять, призначених на кожну ділянку. Від цього часу починається активна підготовка таборової програми.

Плани занять інструктор готує у 2 примірниках і передає похідному отаману для затвердження. Похідний отаман робить зауваження, визначає остаточну кількість годин для занять кожної групи у кожній ділянці, залишає собі один примірник (виправлений і затверджений) для виховного архіву табору, а інший повертає інструктору, щоб той мав час докладніше підготуватися до занять.

Майбутнім учасникам табору за місяць до його початку розсилаються Програма районного, обласного чи всеукраїнського етапу гри, а також Умови проведення зазначених етапів.

Обов'язком організаторів табору є скликати батьківські збори перед табором та поінформувати батьків про те, що таке табір фінального етапу гри, які його головні засади та як батьки повинні співпрацювати з проводом табору для якнайбільшого успіху.

Провід табору у повному складі прибуває на місце проведення табору за день до загального приїзду учасників табору.

ТАБОРОВА ПРОГРАМА

Програма табору фінального етапу гри в першу чергу звертає увагу на вироблення самостійності учасників, самозарадності, дисципліни, життя серед природи, фі­зичної вправності та ін. Завчасно добре підготована програма табору –  це вже більша половина успіху.

ПІДГОТОВКА ТАБОРОВОЇ ПРОГРАМИ

Увесь час побуту учасника в таборі від першого до останнього моменту повинен бути заповнений заняттями, хоч би це було і організоване дозвілля. Рамовий план праці є дороговказом для занять під час таборування і роз­поділом часу: скільки його на які заняття треба присвятити. Табори різних фінальних етапів гри, залежно від характеру, часу тривалості, рівня і т.п., будуть мати різні рамові плани праці. Такий план праці повинен бути виготовлений перед табо­ром.

У загальному приблизний рамовий порядок табору (розпорядок дня) пови­нен бути таким:  

07.00	Побудка
07.15-08.00	Руханка
08.00-08.30	Ранкова гігієна, санітарний час
08.30-09.00	Ранкове козацьке коло – відкриття дня
09.00-10.00	Сніданок
10.00-14.00	Заняття занавчально-виховноюпрограмою
14.00-15.00	Обід
15.00-19.30	Заняття занавчально-виховноюпрограмою
19.30-20.00	Вечірнє козацьке коло – закриття дня
20.00-21.00	Вечеря
21.00-22.30	Ватра
22.30-23.00	Вечірня гігієна
23.00	Нічна тиша

Рамовий план праці мусить точно співпадати з індивідуальними розкладами занять інструкторів і розкладами проходження роями етапів гри, а провід табору повинен докласти всіх зусиль, щоб його повністю дотриматися протягом таборового часу.

Заняття перед вечерьою повинні бути призначені для спорту, ігор, забав та купання. У неділю і свята рамовий порядок занять повинен бути відповідно змінений. У неділю ви можете проводити лише кілька легких занять.

УМОВИ ПРОХОДЖЕННЯ ОКРЕМИХ ЕТАПІВ ГРИ

Атрибутикарою: назва, відзначка, ройовий клич-девіз, ройове гасло-позивний, прапорець встановленої форми із своїми барвами, типова форма-однострій.

Назва повинна мати героїчний, козацький, патріотичний зміст. Найкраще використовувати зооморфні мотиви, гумористичні, історично-героїчні, подекуди і фантастичні образи, зокрема з фольклору: напр. Нічні кажани, Гайдамаки, Котигорошки, Чорні вершники, Чорні запорожці, Залізні вовки.

Мета: створення збірного образу, який би сприймали члени рою як частинку себе, і це б мотивувало їх спільно наслідувати свій ідеал, співдіяти у досягненні перемоги.

Відзначка – схематичне, символічне зображення назви. Форма: біле коло з чорним кантом. Всередині – зображення назви чорним кольором.

Ройовий клич-девіз. Має відображати лицарсько-воїнську, козацьку філософію, світогляд, ідеали. Можна використати народні приказки чи прислів'я, латинські вислови: "Двічі не вмирати", "Або пан, або пропав", "Краще вовком згинути, аніж жити псом", "Зі щитом або на щиті".

Мета – клич має ідейно об'єднувати всіх членів рою, спрямовувати їх
на позитивну поведінку.

Ройове гасло-позивний: напр. "Пугу-Пугу" – "Козаки з лугу" чи "Сонце сходить" – "буде день".

Мета – використання під час змагань, зокрема теренової гри, "Квесту"
для зв'язку зі своїми.

Прапорець встановленої форми із своїми барвами.

Прапорець– це полотняний або сатиновий квадрат розмірами 75x75 см. Він складається з двох чи трьох барв. На правій (лицевій) стороні прапорця
у естетично гарному місці нашивається відзнака рою, висотою 25 см. На тому самому боці розміщуємо симетричний напис назви рою. Розміри літер по висоті – 10 см. На лівій (зворотній) стороні прапорця не поміщуємо ніяких нашивок. Прапорець носиться прикріпленим до держака довжиною 180 см та діаметром
3 см.

Барви рою – будь-які два чи три кольори, вибрані роєм. Можна використовувати не тільки для прапорця, але і для інших потреб ідентифікації рою. Основна барва для всіх учасників гри "Джура" – малинова, її можна використовувати як одну з барв рою, але не як основну, а додаткову, яка виконує функції тла (фону).

Типова форма-однострій має бути простою у виготовленні з елементами козацької тематики та традиції, основний елемент – вишиванка. Представники команд від молодіжних та козацьких організацій чи шкільних установ, де
є визначено однострої, можуть використовувати їх для представлення себе під час гри. Для участі у спортивних та польових змаганнях слід використовувати спеціальний одяг.

Для виготовлення однострою можна використати елементи однострою  української армії чи силових структур різних часів.

Постава Прапорця (Козацької Хоругви) в ладу.

У ладу на місці хорунжий тримає Козацьку Хоругву біля ноги вільно опущеною правою рукою. Долішній кінець держака повинен бути біля середини стопи правої ноги (мал. 1).

Дія руху за попередньою командою «Ходом» хорунжий переносить Козацьку Хоругву на ліве рам'я й тримає її лівою рукою, витягненою до держака, а праву руку опускає. При цій поставі Козацької Хоругви долішній кінець держака повинен бути на висоті 50-60 см від землі (мал. 2).Під час проходження урочистим ходом Козацьку Хоругву несуть, як показано на мал. 3.

 Мал.1. Постава Козацької Хоругви в ладу на місці

                                                  

Мал.2. Положеня Козацької Хоругви на плечі

Мал.3. Постава Козацької Хоругви для руху урочистим ходом

Опис видів змагань.

Військово-спортивні види:

I. Впоряд (стройова підготовка)

Змагання рекомендується проводити на території військової частини
на стройовому плацу. 

Для суддівства цього виду змагань до складу суддівської колегії включаються представники військових комісаріатів або військових частин.

Змагання проходять у вигляді демонстрації знань та вмінь. За основу варто брати Муштровий впоряд гри «Сокіл» («Джура»).

Час на виконання обов’язкового завдання - 2 хв. творчого завдання - 3 хв.

Обов’язкове завдання повідомляється рою на початку змагань.
Творче - готується командою вдома.

Бере участь весь рій, 8 чол. Всі накази подає ройовий.

Обов'язкове завдання - це виконання прийомів у складі рою.

Творче завдання може бути представлене у вигляді монолітного та чіткого показу різноманітних елементів впоряду у складі рою під супровід барабанного боючи під музику.

Оцінка виставляється від 1 до 4 (незадовільно, задовільно, добре, дуже добре) по таких критеріях в обов’язковому та творчому завданнях: оцінка зовнішнього вигляду, одностроїв, зорганізованості та якості виконання впорядових наказів; Виконання маршової патріотичної пісні.

На завершення показу – марш рою стройовим кроком із виконанням маршової патріотичної пісні на тематику козацтва, УСС, військ УНР, УПА або сучасних ЗСУ.

Перемагає рій, який в сумі має найбільший бал.

Порядок виконання

Рій виходить на місце для показу стройових прийомів у колонні подвоє за командою:«РІЙ, РІВНЯЙСЬ, СТРУНКО, ходом–РУШ!».

Після виходу на визначене місце ройовий подає команди:

«РІЙ– СТІЙ,право-(ліво-) РУЧ, СПОЧИНЬ, ЗАПРАВИТИСЬ!».

Вийшовши на середину ладу (строю), ройовий подає команду: «РІВНЯЙСЬ,  СТРУНКО! Рій (проголошує назву), наш девіз (звучить девіз). Рівняння до СЕРЕДИНИ!»; підходить до судді конкурсу та доповідає про готовність команди: «Пане суддя! Рій (назва) до участі вконкурсі Впоряд готовий! Ройовий (називає своє прізвище)».

Суддя подає команду: «СПОЧИНЬ!».

Ройовий дублює команду: «СПОЧИНЬ!Рій – РОЗІЙДИСЬ».

Після цього рій виконує прийоми в такій послідовності:

·        шикування в однолаву;

·        розмикання і змикання рою;

·        перешикування рою з однолави в дволаву та навпаки;

·        повороти на місці (праворуч, ліворуч, обернись);

·        крок на місці;

·        перешикування в колону по двоє;

·        проходження урочистим ходомз виконанням військового вітання під час руху;

·        проходження з виконанням ладової пісні (по завершенні творчого завдання).

Шикування в однолаву

Ройовий підходить до встановленого місця шикування і подає команду для збору: «Рій – ДО МЕНЕ»

(За цією командою джури бігом збираються до ройового).

Ройовий подає команду: «Рій, у лаву – ЗБІРКА».

(Подавши команду, ройовий приймає поставу «струнко» обличчям у бік чолової лінії шикування, рій шикується ліворуч від ройового. З початком шикування ройовий виходить із ладу й стежить за шикуванням рою).

Ройовий подає команду: «РІВНЯЙСЬ».

(За цією командою усі, крім правокрилового, повертають голови праворуч (праве вухо вище від лівого, підборіддя трохи підняте) вирівнюючись.Під час вирівнювання джури можуть трохи пересуватися вперед, назад або в той чи інший бік).

Після закінчення вирівнювання рою подається команди «СТРУНКО!»

Ройовий завершує виконання прийому командою: «СПОЧИНЬ!».  

 (За цією командоювсі джури швидко ставлять голову просто).

Розмикання і змикання рою

Ройовий стає перед ладом і подає команду:

«Рій, вліво на два кроки розім-КНИСЬ». 

(За виконавчою командоювсі джури, за винятком того, від якого здійснюється розмикання, повертаються в зазначений бік, рівночасно з постановкою ноги повертають голову до чола ладу і йдуть пришвидшеним півкроком, дивлячись через плече на того, хто йде ззаду, і не відриваючись від нього; після зупинки того, хто йде ззаду, кожен робить ще стільки кроків, скільки було зазначено в команді, й повертається праворуч).

Ройовий подає команду: «Рій, вправо зім-КНИСЬ». 

(За виконавчою командою всі джури, за винятком того, до якого призначене змикання, повертаються в бік змикання, після чого пришвидшеним півкроком підходять на встановлений для зімкненого ладу проміжок і в міру підходу самостійно зупиняються та повертаються ліворуч).

Ройовий подає команди: «РІВНЯЙСЬ, СТРУНКО!»

Ройовий завершує виконання прийому командою: «СПОЧИНЬ!». 

Перешикування рою з однолави в дволаву та навпаки

Ройовий подає команду: «Рій, до двох – ВІДЛІЧИ». 

(Відлік починається з правого крила: кожний джура, швидко повертаючи голову до джури, який стоїть ліворуч від нього, називає свій номер і швидко ставить голову просто (прямо), крайній лівого крила голову не повертає).

Ройовий подає команду: «Рій, у дволаву – ШИКУЙСЬ». 

(За виконавчою командою другі номери роблять лівою ногою крок назад, не приставляючи правої ноги, крок праворуч, щоб стати ззаду за першими номерами, й приставляють ліву ногу).

Ройовий подає команду: «РІВНЯЙСЬ, СТРУНКО».

Ройовий подає команду: «Рій, воднолаву – ШИКУЙСЬ». 

(За виконавчою командою другі номери роблять лівою ногою крок вліво, не приставляючи правої ноги, крок вперед й приставляють ліву ногу).

Ройовий подає команди: «РІВНЯЙСЬ, СТРУНКО!»

Ройовий завершує виконання прийому командою: «СПОЧИНЬ!». 

Повороти на місці (праворуч, ліворуч, обернись)

Ройовий подає команду: «Рій, право-РУЧ».

(За виконавчою командою всі джури повертаються праворуч).

Ройовий подає команду: «Рій, ліво-РУЧ». 

(За виконавчою командою всі джури повертаються ліворуч).

Ройовий подає команду: «Рій, обернись, ЗАПРАВИТИСЬ». 

(За виконавчою командою всі джури повертаються через ліве плече на 180градусів. Під час вирівнювання рою після виконання команди «обернись» у наступній команді вказується на бік рівняння, наприклад: «Вправо (вліво) – РІВНЯЙСЬ»).

Ройовий подає команди: «Вправо (вліво) – РІВНЯЙСЬ, СТРУНКО!»

Ройовий завершує виконання прийому командою: «СПОЧИНЬ!». 

Крок на місці

Ройовий подає команду: «Рій, РІВНЯЙСЬ, СТРУНКО, на місці ходом-РУЧ».

(За виконавчою командою всі джури крокують на місці).

Ройовий подає команду: «Рій – СТІЙ!».

(За виконавчою командою, до подається під ліву ногу, всі джури приставляють праву ногу
і зупиняють крок на місці).

Ройовий подає команди: «РІВНЯЙСЬ, СТРУНКО!»

Ройовий завершує виконання прийому командою: «СПОЧИНЬ!». 

Перешикування в колону по двоє

Ройовий подає команду: «Рій – РОЗІЙДИСЬ».

Ройовий підходить до встановленого місця шикування і подає команду для збору: «Рій – ДО МЕНЕ»

(За цією командою джури бігом збираються до ройового).

Ройовий подає команду: «Рій, в колону по двоє – ЗБІРКА».

(Подавши команду, ройовий приймає поставу «струнко» обличчям у бік руху рою, рій шикується за ройовим по двоє).

Ройовий з початком шикування повертається до рою і подає команду: «РІВНЯЙСЬ, СТРУНКО!».

Ройовий розвертається спиною до рою і подає команду: «РІЙ, ходом–РУШ!».

(За виконавчою командою ройовий виводить рій на вихідну позицію для проходження урочистим маршем з виконанням військового вітання під час руху).

Проходження урочистим ходом з виконанням військового вітання під час руху

(Рій у колоні по двоє знаходиться на вихідній позиції, хорунжий з прапорцем рою стоїть перед роєм в позиції для руху урочистим ходом (мал.3), ройовий стоїть перед хорунжим).

Ройовий повертається до рою і подає команди: «РІЙ, РІВНЯЙСЬ, СТРУНКО!»,  розвертається спиною до рою і подає команду: «РІЙ, рівним кроком – ходом РУШ!».

(Рій починає рух у встановленому напрямку).

При наближенні рою до судді ройовий повертає голову вправо (в напрямку до судді) і подає команду: «Рій, вправо – ГЛЯНЬ!».

(За виконавчою командою ройовий прикладає праву руку до шапки, хорунжий і права колона рою тримає голову прямо, а ліва колона повертає голову праворуч).

Після проходження рою повз судді ройовий подає команду:

«Рій – СПОЧИНЬ!».

(За виконавчою командою ройовий опускає праву руку, ліва колона рою повертає голову прямо, рій крокує на встановлене місце).

Проходження з виконанням ладової пісні

(Рій у колоні по двоє знаходиться на вихідній позиції, хорунжий з прапорцем рою стоїть перед роєм в позиції для руху урочистим ходом (мал.3), ройовий стоїть перед хорунжим).

 Ройовий повертається до рою і подає команди: «РІЙ, РІВНЯЙСЬ, СТРУНКО!», розвертається спиною до рою і подає команду: «РІЙ, з піснею – ходом РУШ!».

(Рій починає співати пісню з початком руху).

Після проходження рою повз судді ройовий подає команду:

«Рій – СПОЧИНЬ!».

(За виконавчою командою рій припиняє співати пісню і крокує на встановлене місце).

ІІ. Боротьба «Навхрест» або силова гра «Лава на лаву»

Боротьба «Навхрест» - (українська народна боротьба-гра на «дужання», не потребує особливої попередньої спеціальної підготовки)

Боротьба навхрест спрямована на плекання спритності, сили, витривалості та відваги. Проводити її слід на спортивних матах, татамі, борцівських килимах, підготовленій піщаній м’якій поверхні тощо.

Розмір кола – діаметр - 4 м. Спортсмени у спортивних чи козацьких строях обіймають один одного, тримаючись руками за широкий пояс за плечима суперника, і таким чином намагаються перекинути його на спину. Хто більше разів це зробить (за 2 хв.) — той переможець. Поєдинок може закінчитись достроково, якщо супротивник відмовляється продовжувати боротьбу, за рішенням лікаря, за рішенням судді (дискваліфікація за порушення правил).

Беруть участь хлопці, 3 чол. Вагові категорії визначаються умовно:
1 – найлегша, 2 – середня, 3 – найважча. Учасники розподіляються відповідно до своєї ваги по цих категоріях (перед початком змагання у цьому виді проводяться сигнальні зважування). Різниця між учасниками у вазі не має перевищувати 10 кг. Відповідно командна зустріч відбувається за принципом: 1 з 1, 2 з 2 і т.д.

Перемагає рій, який здобуває більше індивідуальних перемог.

Змагання в цілому у цьому виді відбуваються за олімпійською системою. Сітка з розподілом команд затверджується після реєстрації із з’ясуванням кінцевої кількості та після проведення жеребкування.

Для оптимізації проведення цього виду бої між роями проводяться паралельно на 4 майданчиках.

Силова гра «Лава штовхач»

Одночасно у цій грі беруть участь два рої по шість джур. Гра відбувається на полі, яке розмічається трьома лініями: одна по середині, на якій два рої будуть сходитися в груповому поштовху і дві інші – лінії  шикування  розмічаються  на  відстані 3 метри від серединної  лінії.

Перед боєм проводиться обряд єднання: учасники стають в коло, руки кладуть на плечі, рухаються по колу і співають бойову козацьку пісню. Потім учасники  стають в лави на лініях шикування щільно притиснувшись один до одного, плече до плеча, взявши під лікті.

По команді – «Бій!» обидві лави бігом рухаються одна на одну і намагаються поштовхами витіснити лаву суперників за їхню лінію шикування. Удари та боротьба заборонена. За порушення правил  учасник  вилучається  зі змагань, за систематичне порушення (більше трьох разів) вилучена зі змагань може бути весь рій. Лави сходяться три рази.

 Виграє та лава, яка більше разів витиснула  іншу за лінію або якщо інша лава розпорошилася  по майданчику.  В  разі коли лави завалилися, або розвернулися,  лава переможець визначається на чиїй стороні більша частина, та лава і програє. За перемогу в одній сходці, лава отримує 1 бал. Після визначення переможця,  обов’язково проводяться сходини «братання» між роями, що брали участь у цьому бою.

Звитяжні змагання «Лава на лаву»

         Командне силове змагання «Лава на лаву» є традиційною забавою українських козаків.     

         Змагання «Лава на лаву» не потребує спеціальної попередньої підготовки.

         Проводиться на майданчику, вказаному на схемі:

↓         2 м 3-5 м ↑

1(0.5м)

1(0.5м)

2 м           ↓ 3-5 м ↑

         Майданчик із безпечним (земляним, ґрунтовим, піщаним, штучним) покриттям, без сторонніх небезпечних предметів (дерева, кущі, каміння, стіни, загорожі тощо) на відстані не менше 5-ти метрів за межами майданчика.

         Межі майданчика повинні бути чітко визначені (крейда, пісок, тирса інше).

         Судять змагання не менше 4-х бокових суддів та головний суддя, який і подає команди.

         Склад команди – 6 осіб.

         Керівники та виховники команд безпосередньої участі у змаганнях не беруть.

         Перед початком змагань учасники стають до козацького кола, виголошують гасло рою, психологічно налаштовуються, підбадьорюються. По команді судді рої сходяться до середньої  лінії  і  розгортаються у  лаву. Кожна  команда  тактично будує  лаву  самостійно (однолава, дволава, «трикутник», «коло» тощо) і стає за 1 (0.5) м від середньої лінії. Руки учасників перехрестно кладуться на плечі відкритими долонями до власного тіла. Учасники тісно зімкнуті (притиснуті один до одного), повернуті обличчям до суперника.

         Суддя проводить інструктаж та вказує на можливі порушення.

         За першим сигналом (свистком) судді лава починає певними загрозливими звуками (без слів, наприклад: «у-у-у-у»; «гала-гала-гала»; «гей-гей-гей»; «тупу-тупу-тупу»; «ков-ков-ков-ков» тощо) піднімати «бойовий» дух рою та психологічно тиснути на суперника.

         За другим сигналом судді рої починають  боротьбу.

         Лава на лаву сходяться у ривку.

Учасникам змагань забороняється низько нахиляти голову, виставляти  лікті, виносити  вперед  кулаки, наступати на ноги супротивників, повертатись до суперників спиною.

Будь–які удари  заборонені. Навіть при намірі нанести удар боротьба припиняється, команді–порушниці робиться зауваження.

 Про порушення правил може сигналізувати будь–який суддя, зупинити боротьбу, роз’яснити суть порушення головному судді і команді, головний суддя приймає рішення.

Після трьох зауважень команда дискваліфікується і їй зараховується поразка.

Для перемоги команда повинна витіснити суперника за будь–яку лінію його частини майданчика.

         Команді може зараховуватись поразка у спробі,  якщо учасники  зробили  заступ  двома  ногами  за  середню  лінію до сигналу судді,  хтось із учасників упав на землю (торкнувся землі коліном чи рукою), якщо  розірвана  лава.

         Для  виявлення  переможця  командам  надається  три  спроби.

         Команда, яка  отримала  перемогу  у  двох  спробах  вважається  переможцем, третя спроба не проводиться.

         Змагання проводяться за олімпійською системою «програв – вибув».

         Серед чотирьох кращих визначаються переможець та призери.

         Остаточні умови проведення змагань оголошуються не пізніше, ніж за 1 годину до початку змагань.

         Для учасників збору буде проведений майстер-клас із цього виду змагань

Силове  змагання  «Перетягування  линви»

         У змаганнях бере участь дві команди. Склад команди – 10 чоловік (9 – безпосередньо беруть участь у змаганні, оди учасник команди – запасний, що може замінювати когось із учасників у другій чи третій спробах (може бути проведена тільки одна заміна).

         Линва стандартна. Окружність – 10-12 мм; довжина – не менше 33 м; кінці – обметані.

         Учасник змагань називається – пулер.

         На  линві  позначається  середина (центральний маркер) та дві маркувальні стрічки з обох боків на відстані одного метра від центрального маркера для першого пулера команди. Позначки різного кольору.

         На  майданчику для змагання позначається поперечна центральна  лінія (під  центральним маркером  на  линві). На відстані трьох метрів від центральної з обох боків позначається фінішна лінія.                         

          Кожна  команда  береться  за  свою  половину  линви. Пулери   стоять  по  обидві  сторони  линви через  одного (перший – ліворуч від линви, другий – праворуч і т.д.). Пулери,  що  стоять  ліворуч,  закріпляютьлинву  під  правим  ліктем,  ті, що стоять праворуч – під лівим ліктем, щосили  утримуючи  линву  двома  руками.

         Допускається одностороннє розташування пулерів. Линва в такому випадку повинна розташовуватися з правої сторони пулера і бути між тілом та верхньою частиною передпілля.

         Команда сама визначає тактику розміщення пулерів. Допускається зміна тактичної побудови у різних спробах.

         Жодний із пулерів не може робити захват ближче до центру, ніж крайня маркувальна стрічка. Перший до центру пулер має здійснити захват якомога ближче до крайньої маркувальної стрічки.

 Не допускається ніяких вузлів або петель на линві, також не дозволяється чіпляти линву навколо будь-якої частини тіла. Пересічення линви через самого пулера вважається петлею.

         На старті тяги центральний маркер на линві має бути поєднано із центральною лінією на поверхні майданчика.

         Змагання судять три судді. Два бокові – супроводжують команду в тязі, один – головний.

         За командою головного судді (за свистком) команди перетягують линву на свою сторону.

         Кожен  пулер під  час  тяги  тримає  линву  двома  руками  простим  захватом так, щоб долоні  обох  рук  були направлені  вверх. Будь-який  інший  захват,  що  може  заважати  вільному  руху  линви, є  порушенням. Стопи  ніг мають  бути  попереду  колін, пулери мають  зберігати  таку  позицію  протягом  усього  часу тяги.

         Взуття може бути шиповане.         Бутси – забороняються!

         Кінцевий пулер називається «якірним». Линва має проходити вздовж правої сторони тіла, діагонально через спину та через ліве плече, ззаду наперед. Залишки линви проходять під передпліччям лівої руки та звисають назад або вбік. Якірний робить такий самий захват обома руками (долонями вверх), руки витягнуті вперед, стопи ніг попереду колін.

         При виявленні порушення суддя зупиняє боротьбу. Головний суддя робить зауваження при падінні когось із учасників («сидінні») (пулер доторкається землі іншою частиною тіла, крім ніг) та моментальному не  поверненні у висхідне положення, гальмуванні тяги («ступор»), не бажанні вести активну боротьбу («тяга без боротьби»), при пропусканні линви через руки (неконтрольований рух линви), неодноразовому сидінні та продовження боротьби в тязі («гребля») команді робиться зауваження. Після трьох зауважень команда дискваліфікується і їй зараховується поразка. Забороняється робити будь-які упори на землі (виямки, бортики) для ніг.

         Боротьба припиняється за сигналом головного судді: «Стоп» (може дублюватися свистком).

         Команди змагаються у трьох спробах. Між спробами команди міняються майданчиками. Відпочинок між спробами не більше трьох хвилин.

         Перемагає у спробі команда,  яка  перетягне середній маркер линви за  фінішну лінію на своїй стороні майданчика. 

         У змаганнях перемагає команда, що виграла дві спроби із трьох. Якщо команда виграла дві спроби підряд, третя спроба не проводиться.                                 

ІІІ. Смуга перешкод із використанням козацької легенди.

Умови проведення

         1. Змагання проводяться на дистанції козацька командна смуга перешкод.

         2. Довжина дистанції до 500 м.

         3. Перепад висот до 100 м.

         4. Етапи смуги розміщені в коридорі, промаркованому обмежувальною стрічкою.

         5. Всі етапи на початку та кінці обладнані контрольними лініями.

6. Старт та фініш суміщені.

         7. Стартовий інтервал близько 10 хв., остаточний інтервал буде вказаний за 1 год. до початку старту першої команди.

         8. Порядок старту визначається жеребкуванням.

         9. Кожен етап буде обладнано згідно схеми та опису дистанції.  З порядком та умовами проходження, штрафами команди будуть ознайомлені напередодні (за 12 год. до старту).

         10. Склад команди 6 чол., із них не менше 2-х дівчат. 7-й представник команди є «бігунком», несе командну картку, слідкує за записами суддівської колегії, йому категорично заборонено втручатися в дії команди.

         11. Команда прибуває на початок дистанції за 10 хв. до старту.

         12. Команда долає етапи за порядком, визначеним СК.

         13. Вид заліку – час та штрафи.

         14. Штрафи на дистанції ставляться       відповідно до заліку,  визначеному СК, вони є еквівалентними часу (напр. 1 бал. = 30 сек.)

         14. Вище місце займають рої з меншим часовим результатом (час проходження дистанції + часовий еквівалент технічних штрафів). При рівності часових результатів вище місце займає рій з меншим технічним штрафом. Інші варіанти будуть визначені ГСК напередодні.

Можливі перешкоди та етапи:

1.    Маятник.

2.    Подолання заболоченої місцевості по жердинах.

3.    Подолання заболоченої місцевості по купинах.

4.    Переправа через річку (яр) по колоді.

5.    Підйом – траверс – спуск по схилу.

6.    Переправа через річку вбрід.

7.    Рух по–пластунські через коридор з обмеженою висотою (підлаз).

8.    Рух на фініш гусячим кроком

9.    В смугу перешкод можуть бути включені козацькі завдання – «Сюрпризи» (наприклад, стрільба із саморобного лука, визволення полоненого тощо).

ІV.  Стрільба: виконання стрільб з пневматичної гвинтівки.

Стрільба по мішені №6 або №8  (джерело http://www.shooting-ua.com/target.htm)для пневматичного пістолета на дистанції 10 метрів.

Час стрільби – 5 хв.

Кількість учасників – 6.

Кількість позицій для стрільби – 6.

Пострілів – 8 (3–прістрілочні, 5–залікових)

Мішеней – 2 (пристрілочна – П, залікова – З),

Положення – лежачи з упору.

Для суддівства цього виду змагань до складу суддівської колегії включаються представникиТСОУ, військових комісаріатів або військових частин.

Визначається командний та індивідуальний результат – визначення кількості точних попадань та відповідно набраних балів.

Перемагає рій, що набрав найбільшу кількість балів.

Три кращі учасники в індивідуальному результаті також відзначаються
в підсумковому протоколі змагань.

ПРИМІТКА:

Додатковим конкурсом є виконання вправи учбових стрільб з автомата
АК-74, яка проводиться на стрільбищі військової частини згідно встановлених правил для допризовної молоді. 

Цей додатковий конкурс проводиться в рамках відвідування учасниками гри військової частини для ознайомлення їх з умовами розміщення військовослужбовців, показу військової техніки та виконання вправи учбових стрільб з автомата АК-74.

V.         Гра «Пластун» - комплексна командна інтелектуально-екстремальна гра з військово-спортивними та туристичними елементами та використанням методик гри «Квест»та "teambuilding".

Гру рекомендується проводити на території населеного пункту або на території, що має багато історичних пам’яток. 

Для суддівства гри до складу суддівської колегіїзмагань включаютьсяпредставникимолодіжних громадських організацій, що мають досвід у проведенні цієї гри.

Гра може проводитися як рейд-змагання.

Роям видають: завдання (легенда рейду-змагань з зазначенням кількості балів встановлених для кожної історичної пам’ятки), фото історичних пам’яток і карту місцевості де відбуватиметься гра з позначеннями історичних пам’яток.

Учасники рою самостійно визначають свій маршрут руху за яким вони у відведений їм час відвідують всі історичні пам’ятки (чи лише їх частину), фотографуються на їх фоні і тим самим отримують на фініші відповідні бали встановлені для тої чи іншої пам’ятки.

Перемагає рій, що у відведений час набрав найбільшу кількість балів.

VI.      Теренова гра – класична тактично-командна гра із боротьбою за прапор та із використанням пов'язок-липучок на руки для системи «вбитий-живий».

Гру рекомендується проводити на пересіченій місцевості.Для суддівства гри до складу суддівської колегіїзмагань включаються представники молодіжних громадських організацій, що мають досвід у проведенні цієї гри.

Типовий опис гри.

Основне завдання: захопити прапор супротивника і утримати в своєму таборі до кінця гри. Здобути якомога більше пов’язок супротивника.

Тривалість 3 години.

Етапи гри:

Рої отримують карту-схему терену гри. На ній вказано точку на місцевості, де захований таємний грипс із кодовим гаслом його сотні. Рій має знайти його, використовуючи підказки, вказані в грипсі, прибути до точки збору його сотні, зголоситись до сотника, щоб записатись добровольцем в його загін. Кодове гасло – ключ до знаходження своєї сотні. Його не можна нікому казати окрім командира загону. Час на виконання – 1 год. Після закінчення терміну 1.    заборонено приймати запізнілі рої в склад свого загону, оскільки це можуть бути «ворожі» рої.

2.     Після збору своїх роїв, сотник об’єднує їх у більші відділи – чоти, розподіляє завдання – відділ розвідки, відділ штурму ворожого табору, відділ оборони власного прапору, відділ засідок. Завдання «розвідки» – виявити ворожий табір, визначити найкращі шляхи підходження та нападу. Завдання «штурму», спланувати захоплення прапору супротивника та доставити в свій табір. Завдання «оборони» - виставити охорону підступів свого табору, щоб виявити вчасно ворожу розвідку та напад. Завдання «засідки» діяти на терені для відвернення уваги відділів супротивника, перехоплення прапору в разі його захоплення ворожим відділом. Час на «бойові» дії – 2 год. Дві сотні діють одночасно і пробують якнайкраще виконати завдання.

Розподіл обов’язків:

Суддя Теренової гри та секретар – визначені особи, які звітують про результат цього етапу в Головну суддівську колегію.

Спостерігачі – залучені особи з числа дорослих представників команд. Кількість – до 10 чол. Їхній колір – білий.

Сотники –командири сотні, які визначені ГСК. Їхні обов’язки – організувати сотню до бойових дій, розподілити обов’язки між командирами. Участі в бойових діях безпосередньо не беруть. Але можуть радити, підказувати командирам відділів. Здійснюють загальне керівництво сотнею, але максимально передають права та можливість ініціативи командирам відділів, тобто учасникам. Колір пов’язки – червоний.

Командири відділів розвідки, штурму, оборони, засідки – особи, які зголосились взяти на себе ці обов’язки, ройові. Замість себе в своєму рої призначають заступника. Вони мають по три пов’язки – на дві руки, та на ліву ногу.

Командири роїв – діючі, або визначені заступники. Мають по 2 пов’язки –на ліву руку та праву ногу.

Рядові учасники – мають по 1 пов’язці на ліву руку.

Пов’язки.

Виготовлені з стрічки-липучки, яка легко розривається при зусиллі. Ширина 1-2 см. Спосіб кріплення має бути таким, щоб не створювати перешкод для зірвання. Місце чіпляння: рука - приблизно посередині між плечем і ліктем, нога – по середині гомілки.

Колір команд – жовтий і синій.

Спосіб здобуття пов’язки: зірвати з руки чи ноги противника. Можна застосовувати елементи боротьби, але без нанесення ударів, больових чи удушливих прийомів, дій, що можуть загрожувати травмуванням (падіння на камінь чи пеньок тощо).

Після втрати своєї пов’язки внаслідок боротьби учасник підносить ліву руку і виходить з епіцентру подій. Іде до точки збору учасників, що вибули з гри. Вона вказується наперед на карті-схемі. Йому не можна підказувати «живим» учасникам, переховувати прапор чи якось в інший спосіб «грати».

Вона має так розташовуватись, щоб її можна було легко знайти за орієнтирами.

Оцінювання перемоги:

-    Якість організації структури сотні та виконання «бойових» завдань по захопленні «ворожого» прапору та обороні свого.

-   Кількість здобутих пов’язок супротивника.

-   Активність у здобутті прапора супротивника. Абсолютна перемога сотні – утримання прапора в своєму стані до фінального сигналу.

-   Дотримання правил чесної гри та техніки безпеки.

Оцінювання дій кожної сотні здійснюється спостерігачами гри, які мають право перебувати на всьому терені гри та спостерігати за будь-якими діями учасників гри. Вони мають право призупиняти дії учасників гри вразі, якщо це є порушення техніки безпеки та загроза життю чи здоров’ю. Після закінчення гри, спостерігачі подають короткі звіти судді Теренової гри, і він підводить підсумки.

Оцінювання кращого рою:

-   Дії кожного рою та його провідника – ройового по виконанню першого завдання – прибуття в стан своєї сотні.

-   Активність у діях своєї сотні. Найважливіше – ініціатива ройового та взяття на себе обов’язків провідника у виконання того чи іншого завдання, якісне виконання взятого на себе обов’язку.

-   Кількість здобутих пов’язок бійцями рою.

-   Проявлена мужність, відвага, кмітливість, хитрість та хист у виконанні «бойових» завдань членами рою, здобуття прапора членами рою.

-   Дотримання правил чесної гри та техніки безпеки.

Оцінювання кращого рою здійснюється на підставі звітів сотників та спостерігачів.

Уточнені сценарій і правила проведення гри подаються команді-учасниці на початку змагань.

Оцінка рою за участь в «тереновій грі» на входить в загальний залік змагань, а здійснюється окремо. Відповідно окремо нагороджується  переможець теренової гри на закритті змагань.

«Рятівник» - змагання з надання першої долікарської допомоги та елементи рятувальних робіт.

         Час виконання – буде визначений напередодні (орієнтовно 5 – 8 хвилин).

         Кількість учасників – 6 чоловік, із них не менше 2-х дівчат.

         Команда витягує картку і одночасно виконує завдання.

         Завдання складається із двох частин:

         1. Теоретичний тур (можливі завдання):

         правила надання першої допомоги при опіках, тепловому та сонячному ударі, відмороженнях, переохолодженні, ураженні електричним струмом, утопленні, тривалому здавленні окремих частин тіла, гострому болі в животі, отруєнні хімічними продуктами, їжею, грибами, ягодами, укусах отруйних змій, комах та пауків.

         2. Практичний тур (можливі завдання):

         штучна вентиляція легень, непрямий масаж серця, накладання пов’язок на голову, передпліччя, ліктьовий, плечовий, колінний, гомілкостопний суглоби, накладання джгута на стегно.

         Кожну помилку суддя вказує команді та про (штраф)  сигналізує підняттям руки, секретар заносить результати у протокол.

 3. Після виконання завдань команда проходить швидкісний етап:

         накладання шини з підручного матеріалу (при переломах плеча, передпліччя, стегна, гомілки) та транспотування потерпілого вбрід через річку на ношах, виготовлених із двох жердин та двох брезентових курток (штормовок) або шматка брезенту. Потерпілий визначається командою, йому заборонено виконувати будь–які дії, що полегшують роботу команді.

         Штрафи: заступ обмежувальної лінії–1 бал, рух поза обмежувальною лінією–10 балів, падіння–3 бали, торкання потерпілим рельєфу або поверхні води будь–якою частиною тіла при транспотртуванні на ношах–1 бал, потерпілий надає допомогу команді–3 бали, невірні дії супроводжуючого (супроводжуючий знаходиться на відстані, що не дозволяє контролювати стан потерпілого–3 бали.

         Один бал прирівнюється до 10 сек. часу.

         Витратні матеріали суддівські.

         Враховується час виконання завдань, проходження швидкісного етапу та штрафні бали.

         Команда, що перевищила ліміт часу, отримує штраф 30 балів.

V.         Гра «Відун» - інтелектуальні змагання по історії українського війська, сучасних збройних сил України по системі «Брейн-ринг», «Що?»,»Де?»,»Коли?» та ін.

Для суддівства гри до складу суддівської колегіїзмагань включаютьсяпредставники молодіжних громадських організацій, що мають досвід у проведенні цієї гри.

Правила проведення гри подаються команді-учаснику на початку змагань.

Участь беруть 8 осіб з рою.

VI.      Ватра«Слава Героям» – представлення від рою творчо-мистецького завдання.

Участь беруть 8 осіб з рою.

Тематика – козацтво, УСС, УНР, УПА, сучасна українська армія та все, що пов’язане з роєм. Тривалість виконання завдання – 5-7 хв.

Визначаються три кращі рої.

Критерії оцінювання: втілення легенди, художній рівень, костюми. Сума балів – від 1 до 10 по кожному пункту.

VII.  Таборування –Бівак– обов’язкові атрибути(хоругва, емблема, назва),біля яких повинно бути організоване чергування. Проводиться оцінка побуту, чистоти, доцільності розміщення, дотримання санітарно–гігієнічних норм, стан спорядження, особистих речей, посуду тощо.      Огляди біваку проводяться систематично протягом усіх днів перебування.

         Час огляду таборів – відповідно до програми за поточним графіком СК, який попередньо не оприлюднюється.

         Командам виставляються штрафні бали:

–       чистота табору (до 2-х балів);

–       постановка табору (до 3-х балів);

–       дотримання режиму та розпорядку дня (до 10-ти балів);

–       стан та наявність предметів особистої гігієни (до 5-ти балів);

–       стан зберігання ососбистих речей та посуду (до 5-ти балів);

–       наявність миючих та дезинфікуючих засобів (до 2-х балів);

–       гігієна зберігання харчових продуктів  (до 5-ти балів);

–       наявність поліетиленових технічних мішків для сміття та своєчасність їх видалення у контейнери (до 3-х балів);

–       фіксація місця перебування учасників таборування (до 5-ти балів).

Переможець визначається за найменшою сумою штрафних балів.

Конкурс звітів про завдання відповідно ідейних принципів лицарства (Добре діло).

І. ЗАГАЛЬНІ  ПОЛОЖЕННЯ

1.1. Звіт складається у письмовій формі.

Загальний обсяг звіту не повинен перевищувати 15 сторінок, в тому числі текстової частини – 10 сторінок.

Звіт повинен бути друкованим та бажано на електронних носіях (формат RTF, документ Microsoft Word, шрифт TimesNewRoman – 14 pt  інтервал - 1,5), мати формат аркуша А-4 і пронумерованим разом з додатками. Нумерація наскрізна і повна.

ІІ. ЗМІСТ  ТА  СТУКТУРНІ  ЕЛЕМЕНТИ  ЗВІТУ.

         2.1. Звіт повинен мати такі структурні елементи:

– титульна сторінка;

– анотація;

– довідкові відомості (сторінка 2) ;

– фотографії;

– опис доброї справи (сценарій заходу);

– додатки, що демонструють суспільну значимість Доброго діла;

– підсумки, висновки, рекомендації.

         2.2. Текстова частина повинна носити діловий характер. Опис та розповідь про цікаві події та учасників може мати нарисовий характер.

         2.3. Титульна сторінка.

         На титульній сторінці дається назва регіону, повна назва навчального закладу чи організації, де рій був паспортизований, загальна назва Доброго діла (заходу), місце, термін проведення, прізвище, ім’я, по батькові виховника, його посада, домашня адреса, контактний телефон, E-mail: за формою:

_________________________________

(АР Крим, область, м. Київ, м. Севастополь)

_________________________________

(навчальний заклад, організація, що паспортизували рій)

З В І Т

         про Добре діло (проведений захід)___________________

         Загальна тема:____________________________________

         Здійснене (проведений)_____________________________

                                                   (місце)

з _______ до _____________  року

Виховник_______________________

(прізвище, ім’я, по батькові, посада)

Адреса виховника, контактний телефон,

                                                          E-mail: _______________________

_________________________________

2.4. Анотація.

В анотації у стислій формі викладається головна суть та ідея доброго діла (проведеного заходу). Обсяг – до 0,5 сторінки.

2.5. Зміст.

У змісті вказуються назви всіх розділів, підрозділів та елементів звіту, номер сторінки, з якої вони починаються.

2.6. Довідкові відомості про:

– місце та адресну спрямованість;

– час та тривалість;

– особливі умови проведення;

– список рою, де вказати прізвище, ім’я, по батькові, навчальний заклад, клас;

– назва навчального закладу чи організації, завдання яких виконував рій, короткий зміст завдання.

         2.7. Фотографії.

         Фотографії у звіті повинні розкривати місце, час, мету даного Доброго діла, проведеного заходу, відображати зміст та конкретну участь кожного.

         Фотографії повинні мати підписи об’єктів, містити пояснення, мати нумерацію.

         У звіті фотографії розміщуються у хронологічному порядку в місцях, де на них є посилання.

         Розмір фотографій від 13Х18 см до А-4.

         2.8. Опис Доброго діла (заходу).

– обґрунтування вибору;

– матеріали про виконану роботу, бажано у формі нарису, що докладно розкриває тему.

         2.9. Додатки.

– висвітлення у ЗМІ;

– рішення місцевих органів влади, суспільний резонанс.

         2.10. Підсумки, висновки, рекомендації.

         Розділ повинен відмітити найбільш характерні особливості саме цього Доброго діла (заходу).

         Розділ містить короткий підсумок роботи, висновки, рекомендації.

         Якщо під час виконання Доброго діла (проведення заходу) та за їх підсумками відзнятий відеофільм (кліп) тощо, вказати його постійне місцезнаходження, можливість перегляду, умови виготовлення відеокопії.

           6.3. Детальний опис  видів, умови заліку та визначення результатів будуть визначатись ГСК напередодні (не пізніше ніж за день до проведення).

           6.4. Остаточні умови проведення етапів, їх перелік та порядок проходження оголошуються ГСК за 30 хвилин до початку проведення певного  виду програми.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ПООДИНОКИХ ДІЛЯНОК ПРОГРАМИ

Ватри

 Ватра відкриття, закриття, весела, стрілецька або інші, відповідні до тематики та назви табору. Підшукати матеріали до програми або навіть підготувати детально цілі програми.

Куховарення

Куховарення проводиться тільки практично згідно до вимог виховної програми табору.

Мандрівки

Під час табору може бути: 1-2 короткі мандрівки (на пів дня), 1 – цілоденна та 1 – кількаденна, з нічлігом у лісі. На мандрівках добре проводити змодифіковану таборову програму (куховарення, сигна­лізація інше).

Народні звичаї

На час літнього таборування випадають принаймні 2традиційно-звичаєві свята: Івана Купала (7.07) та Спаса (19.08). Ці свята повинні бути використа­ні для вивчення і практичного проведення звичаїв.

Таборова бібліотека

У таборі треба мати бібліотеку. В бібліотеці повинні бути, по можливості, короткі історичні оповідання, різні українські періодичні видання. Одним із способів організації бібліотечки або її поповнення мо­же бути здача учасниками на час проведення табору 1-2книжок.

Спів

Дуже важлива ділянка на таборі. Інструктору потрібно чергувати вивчення народних, сучасних і повстанських пісень. Якщо можливо, спробуйте організувати з учасниками хор, включивши до нього членів проводу. Тексти пісень або таборові співаники підготуйте заз­далегідь.

З таборовиків, що грають на музичних інструментах спробуйте створитиоркестр. Можна створити й жартівливий оркестр, де інструментами слугуватимуть гребінці, пусті бляшанки тощо.

Історія

Гутірки на цю тему повинні мати романтичний підхід.

Спортивні ігри

Можна проводити якнайбільше. Вони проводяться частіше під вечір, назавершення денних занять.

Теренова гра

Найкраще об'єднувати з мандрівками або сполохами (денними чи нічними). Теренова гра на таборі повинна тематично пов'язуватися з назвою та загальними напрямними програми.

Нічні алярми

Ціль алярму – перевірити справність учасників або підняти табір на ноги, коли табору справді загрожує небезпека. Алярмами не можна зловживати. Кожен запланований алярм повинен мати підтримку похідного отамана табору. Без його дозволу сполох проводити забороняється. Винятком може бути лише ситуація, коли йдеться про безпеку табору.

Все інше, що можна проводити на таборі і що не було наведено вище,можна проводити, якщо знайдуться інструктори, які зможуть запропонува­ти  щось  нове .

Головне, щоб все було підготоване і проведено на належному рівні.

Імпровізації у виховній програмі табору вважаються шкідливими як для учасників так і для табору!

АНАЛІЗ РЕЗУЛЬТАТІВ ТАБОРУ

Після табору необхідно скрупульозно проаналізувати всі недоліки таздобутки табору. У цьому вам допоможе анкетування учасників та проводу.

Анкета для учасників може містити наступні запитання:

1. Як став (стала) учасником гри?

2. Як готувався (готувалася) до фінального етапу?

3. Що знав (знала) про місцевість де розміщений табір і про українських героїв, які діяли на цій місцевості?

4. Що сподобалося найбільше?

5. Що не сподобалося?

6. Які із занять сподобалися найбільше, чому?

7. Які враження від місцевої природи?

8. Які враження від несення козацької служби?

9. Чи приїдеш знову на подібні табори?

10. Чому вирішив (вирішила) стати учасником гри?

11. Що дала тобі участь у цих змаганнях?

12. Як оцінюєш роботу бунчужного та ланки інструкторів?

13. Що змінив (змінила) би, якби був у в проводі табору?

14. Чи порадив (порадила) би своїм друзям взяти участь у такому таборі?

15. Постав оцінку власній діяльності на таборі.

16. Які побажання організаторам гри?

За результатами табору складається звіт з рекомендаціяминаступному проводу. Врахування допущених помилок – запорука успіху вмайбутньому.

БЕЗПЕКА ТАБОРУ

Кожний член проводу табору відповідає за безпеку та здоров'я довірених йому учасників. Тому розумні провідники табору завжди перевірять, які заходи для безпеки вже зроблені, а які ще треба зробити. Необхідно ма­ти на увазі такі речі:

НА ТАБОРІ:

• Переконайся, що табір захищений від нещасних випадків.

•  Переконайся, що всі учасники мають відповідні щеплення.

•  Зроби докладний перелік спорядження кожного учасника.

•  Переглянь медичні картки учасників та переконайся, що всі вони здорові і можуть брати участь у таборових заняттях.

•  Переконайся, що фізичні навантаження не заважкі для віку учасників.

•  Ніколи не доручай учасникам ніяких небезпечних завдань.

•  Ніколи не залишай без опіки і нагляду учасників табору.

•  Завжди май на таборі аптечку для першої допомоги.

•  Не давай учасникам у руки гострого знаряддя, не навчивши їх ним користуватися.

•  Будь обережний з вогнем і вимагай цього ж від інших учасників табору.

•  Перевір терен для теренової гри наперед.

•  Визнач точно початок і кінець усіх таборових занять та перевір, скількиучасників бере у них участь і чи всі повернулися.

•  Ніколи не роби нічних теренових ігор на небезпечному терені.

•  Заборони учасникам кидати ножами, камінням та іншими подібними речами.

•  Заборони всякі «дикі жарти», які можуть зашкодити здоров'ю.

•  Проведи з учасниками гутірку на тему таборової безпеки.  

НА МАНДРІВЦІ:

•  Не плануй мандрівку головними дорогами.

•  Знай точно чисельний стан свого рою.

•  Переконайся, що мандрівники мають відповідне спорядження і відповідний одяг.

•  Ніколи не йди невідомим тереном без мапи.

•  По дорозі йди лівою стороною, в одноряді.

•  У сумерки або вночі перший і останній в ряді несе світло (ліхтар).

•  Якщо йдеш нерівним тереном, дивись під ноги. Йдучи похилим тере­ном не тримайся непевних гілок, тонких деревин, слабких кущів. Коли йдеш лісом, не йди надто близько до свого попередника.

•  Провідник завжди йде першим, а його заступник останнім. Ніколи недопусти, щоб віддаль між вами збільшилась так, що ви не змогли порозумітися (перегукнутися).

•  Не ходіть вдовж залізничної колії.

•  Пам'ятай про достатню кількість відпочинку.

• Завжди май при собі аптечку.

НА ВОДІ:

•  Переконайся, що учасники мають лікарський дозвіл купатися.

•  Оглянь місце купання і його дно.

•  Признач спостерігача для тих, хто купається.

•  На водних заняттях повинен бути присутній вишколений водний рятівник. Завжди мусить бути готовим човен для рятування, а також рятівниче колесо на довгій линві.

•  Запровадь так звану двійкову систему (кожні два учасника отримують доручення пильнувати один одного).

•  Вимагай безоглядної дисципліни у заняттях на воді.

•  Ніхто не може йти до води раніше години після їжі.

•  Не дозволяй тим, хто не вміє плавати, йти на глибину більшу ніж один метр.

•  Слід звернути увагу на довге перебування у воді. Переохолодження у воді може призвести до ослаблення серця.

Увага! Поміркованість у плаванні!

Крім цих засобів безпеки, водні табори мають ще й свої водні приписи, що нормують вживання човнів, їх забезпечення і інше.

ПІД ЧАС СПОРТИВНИХ ЗАНЯТЬ:

•  Ніколи не починай спортивних змагань без попередньої лікарської перевірки всіх учасників.

•  Спортивні заняття повинен проводити професійний тренер, або інструктор, який добре опанував дану ділянку.

• Будьте особливо обережними з учасниками, що займаються спор­том лише під час таборів. Фізичне навантаження, у такому ви­падку, потрібно збільшувати поступово.

•  Перед кожним спортивним змагом провести невелику руханку.

•  Не варто влаштовувати на таборі частих спортивних змагів (досить 2 натиждень). Молодь – амбітна і під час змагань витрачає максимум фізичних сил.

•  Під час змагу не можна пити холодної води. Після змагу варто утриматись від холодного душу.

Спортивні змаги можуть відбуватися не раніше як через 2 години після їжі. Після змагу вживати їжу можна через пів години.

ПРАВИЛА ТАБОРУВАННЯ

Правила таборування складає похідний отаман при допомозі бунчужного й писаря. Правила таборування вивішуються на дошці оголошень.

У правилах таборування потрібно вказати наступне:

•  Повна назва табору.

• Всі учасники табору підкоряються наказам і дорученням таборової старшини, булави, інструкторів та суддів.

•       Мова табору є виключно українська.

•       Учасники табору не виходять за його межі без окремого дозволу проводу табору.

•        Учасники табору можуть купатися тільки в той час, який призначений для цього в програмі дня.

•       Учасники табору дбають про таборовий інвентар і використовують йо­го тільки з дозволу проводу табору.

•       Учасники табору не користуються радіоприймачами і плеєрами.

•       Учасники табору не переховують у шатрах ніяких харчів.

•       Учасники не нищать і не вирубують дерев.

•       Учасники табору: не розпалюють вогню в таборі або поза табором без дозволу проводу табору; не вживають відкритого вогню (свічки, сірники) в таборі або поза ним; не кидають камінням, ножами, сокирами, диском і ку­лею в інший час, ніж призначено в програмі дня під проводом інструктора.

•       Учасники табору дбають про чистоту шатер, таборової площі, теренутабору, умивальників, лятрин, місць для купання.

• Учасники табору передають всі знайдені на терені табору речі старшині табору.

• У всіх справах до старшини табору учасники звертаються через ройового і бунчужного, а також негайно зголошують усі захворювання.

• Учасники табору не порушують приватної власності сусідів по табору.

•       Всі інші речі, які правилами таборування не передбачаються будуть подані додатково у денних наказах.

 За неслухняність і порушення таборового правильника та розпоряджень, проголошених у денних наказах, і інших приписів, старшина табору •     застосовуватиме систему пересторог та виключення з табору.

ТАБОРОВІ НАКАЗИ ТА КНИГОВЕДЕННЯ

ТАБОРОВІ НАКАЗИ

Книгу наказів табору веде таборовий писар у тісній співпраці з похідним отаманом табору та бунчужним.

Наказ відчитується на вечірній збірці.

Книга наказів – це одна з найважливіших книг табору. Вона реєструє всіважливіші події табору офіційно (неофіційно це робить таборова хроніка) іподає щоденний розклад занять для таборовиків. Накази можуть бути й надзвичайні, наприклад, з нагоди відвідин табору вищої пластової влади, теренової гри чи алярму, тому числа наказів не обов'язково повинні співпадати з днями таборування.

Кожен розділ наказу має своє порядкове число і тому наказ завжди має від однієї і більше точок.

Перший таборовий наказ повинен включати наступне:

• Шапка табору.

• Наказ число 1.

• В чиєму імені похідний отаман приймає провід табору (організаторів табору).

 • Характер і рівень табору та завдання учасників.

• Правила таборування.

• Які ділянки включає в себе програма табору.

• Склад проводу табору, булави, ланки інструкторів і ланки суддів та хто веде яку ділян­ку і за що відповідає.

• Назви роїв учасників табору та розміщення їх.

• Визначення ройових.

•Рамовий порядок дня в таборі.

• Нагадування про різного роду формальності (реєстрація, здача харчів,сплата таборової вкладки тощо).

• Порядок занять на даний день, з поданням годин занять та назви інструкторів, що їх переводять.

• Означення меж табору та регуляція різних таборових ділянок (що дозволено, а що не дозволено робити).

• Чисельний стан табору на час відкриття.

• Черговий табору, черговий рій.

• Хто виступає до звіту (звичайно цілий провід та черговий).

• Різне.

• Хто підписав, прізвища та виконувані функції на таборі та дата наказу.

Звичайний щоденний наказ табору :

• Шапка табору.

• Число наказу.

• Результати змагань, які відбулися за останні 24 години.

• Черговий рій на наступні 24 години.

• Хорунжі на наступні 24 години.

• Порядок дня (розклад занять) табору на наступних 24 години.

 • Хто прибув або вибув з табору, чисельний стан табору.

• Важливіші події за останні 24 години.

• Біжучі доручення і завдання для табору, якщо вони настільки важливі,  що повинні ввійти до наказу. Вони можуть бути короткотривалі або зобов'язувати до кінця табору, як додаток до таборового правильника.

• Загальні інформації для учасників (перегляд табору, прання, поштатощо).

• Похвали, призначення, відзначення для роїв чи учасників. У випадку особистих відзначень, відзначений виступає до звіту та дістає грамоту відзначення.

• Різні завваги, догани для роїв та індивідуальні, якщо такі є.

• Привіти іменинників.

• Хто підписав, прізвища та виконувані на таборі функції та дата наказу.

Наказ, який відчитується при кінці табору, додатково включає в себе наступні пункти:

• Шапка табору, число наказу і все, що має звичайний наказ.

• Результати змагань.

• Осяги учасників – відзначення, іспити вмілостей, перестороги.

• Спосіб згортання табору.

• Спосіб від'їзду учасників (чим, коли, куди).

• Різні додаткові інформації.

• Слово похідного отамана до учасників і проводу на закінчення табору.

• Хто виступає до звіту (звичайно всі – ройові для отримання грамот, призів і подарунків, члени проводу теж). Подяки похідного отамана за співпрацю.

• Офіційне закриття табору. Привіт, дата, підписи.

ТАБОРОВІ КНИГОВЕДЕННЯ

Таборове книговедення є обов'язковим для правильно веденоготабору. Які саме книговедення мають вестись на таборі, у якій формі іскільки вирішує характер табору та кількість учасників табору. Очевидно, що малі табори не потребують великого книговедення і можуть обмежитись головними: книга наказів, звітів, господарські книги, анкети зголошень, медичні картки, інше. Великі табори, як правило, мають більш складне книго­ведення.

САНІТАРНО - ГІГІЄНІЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ

ОРГАНІЗАЦІЇ ТИМЧАСОВИХ НАМЕТОВИХ ТАБОРІВ

Тимчасові наметові табори – це табори, в яких життя і побут дітей і підлітків проходить серед природи з використанням наметів і саморобних конструкцій для побутових потреб.

Головна вимога при влаштуванні тимчасового наметового табору –
не нанести шкоди здоров'ю дітей і навколишньому середовищу, тобто будь-які споруди повинні бути епідеміологічно безпечні і екологічно нешкідливі.

ГІГІЄНІЧНІ ВИМОГИ ДО ТЕРИТОРІЇ

Територія табору повинна бути достатньою для влаштування наметів і всіх таборових споруд з дотриманням відповідних правил та рекомендацій.

Табір повинен розміщуватися на земельній ділянці, що дозволяє створити сприятливі умови для відпочинку, зміцнення здоров'я і гармонійного поєднання з природою.

Територія під табір повинна  знаходитись  на  сухому  підвищеному місці, добре провітрювана, прогріватись сонцем.

Табір можна розміщувати не ближче 100м від ліній електропередач і 40-50м від проїжджих доріг. Табір повинен бути поруч з населеним пунктом (в разі небезпеки, комунікації).

Територія повинна бути з достатньою кількістю сухих дерев.

Місце  для  купання дітей потрібно розміщувати поза зоною забруднення водоймища. Глибина водоймища в місцях купання повинна бути не більше 1,3м; берег без обривів і ям; дно без гострих каменів.

Навколо наметів необхідне влаштування рівчаків для стоку  дощових вод.

Підлога наметів повинна бути утеплена (солома чи гілки дерев, надувні матраци чи туристичні килимки).

Намети щодня необхідно прибирати,  провітрювати, спальні речі теж необхідно щодня провітрювати.

УМОВИ ПРИЙОМУ ДО ТАБОРУ

Діти, підлітки і дорослі учасники табору приймаються до табору тільки при наявності медичної довідки про стан здоров'я, в якій повинні бути вказані наступні дані:

- відсутність інфекційних захворювань протягом останніх 21 днів;

- індивідуальні особливості (алергічні реакцій та ін.);

 Забороняється участь в таборі при відсутності медичної довідки.

ДЖЕРЕЛО ВОДОПОСТАЧАННЯ

При виборі джерела водопостачання необхідно звертати увагу на:

- достатність води;

- відсутність забруднення води вверх по течії не менше 1км;

- добру доступність;

- невелику віддаленість від табору.

Не пізніше як за 14 днів перед табором необхідно  провести  забір води на бактеріологічний аналіз.

Без обмежень і попереднього баканалізу можна використовувати підземні джерела.

Це має бути визначене місце – відгородження на річці або обладнане джерело.

Якщо воду для потреб табору планується брати з річки, то попередньо проби річкової води необхідно відправити на дослідження в бактеріологічну лабораторію санепідемстанції. Воду завжди беруть вище по течії, ніж сам табір. Краще зробити прості містки, щоб не мочити ноги.

Джерело ретельно прибирають від сміття, якщо необхідно – риють міні-колодязь на 70-100 л (приблизно 5 відер), щоб вода постійно наповнювала його. Зручно врити в землю на джерелі металеву або дерев’яну бочку з пробитими отворами в стінках – це дозволить брати воду чистою, майже без домішок піску і мулу. Всі підходи до джерела мають бути вистелені дошками або горбилем.

Якщо вода призначена для готування їжі чи пиття, її слід обов’язково кип’ятити, навіть джерельну!

Для переноски і зберігання води добре підходять алюмінієві «молочні» бідони або пластмасові каністри.

ОРГАНІЗАЦІЯ ХАРЧУВАННЯ

За організацію харчування на таборі відповідають комендант, медпрацівник та інтендант.

Кухня повинна мати відведені місця для:

- вогнища;

- складу дров;

- приготування і прийому їжі;

- зберігання продуктів;

- миття посуду;

- ями для відпадків, зливу.

Страви  треба  готувати  на  кожний прийом і споживати протягом 2-ох годин. Категорично забороняється використовувати залишки їжі від попереднього приготування, а тим більше їжу, приготовлену напередодні.

На таборі забороняється вживати наступні продукти:

- з закінченим терміном зберігання;

- гриби;

- не кип'ячене молоко;

- сметану, сир;

- ковбаси;

- консервовані продукти домашнього приготування.

При  приготуванні других страв з вареного м'яса (консерви) або при закладці цього м'яса в перші страви,  його необхідно прокип'ятити притягом 10хв.

Рекомендується наступний розподіл калорійності добового раціону:

Сніданок – 35-30% від добової калорійності раціону,

Обід – 35% від добової калорійності раціону,

Підвечірок – 10-15% від добової калорійності раціону,

Вечеря – 25% від добової калорійності раціону.

    або

1-ий сніданок – 25-30%,

2-ий сніданок – 10-15%,

Обід – 35%,

Вечеря – 25%.

Прийом їжі повинен бути в одні і ті ж години. Інтервал між  прийманням їжі 3-4, 5 годин.

Меню потрібно складати перед початком табору на весь період табору.

Контроль за якістю харчування повинен здійснювати медпрацівник.

Обсяг, калорійність, вітамінізованість їжі повинні відповідати віковим потребам таборовиків.

Влітку підвищується потреба пиття,  тому на таборі повинен бути бачок зі свіжою кип'яченою водою.

Для збереження смакової і вітамінної цінності, картоплю і овочі нарізають перед варінням,  закладають в кип'ячену воду  і  варять  в  закритій кришкою посуді. Зелень закладаються в готові страви.

Для гарантії епідбезпеки води, її необхідно кип'ятити  протягом 10 хвилин з моменту закипання.

Миття посуду:

- видалення залишків їжі в ями для відпадків, зливу;

- миття в теплій воді з содою ( 1 склянка кальційної соди на відро  води);

- добре полоскання в чистій воді.

Інші миючі засоби до використання не рекомендуються, оскільки вони вимагають кілька разового полоскання, а також вони з сильними забрудниками природи.

Щодня ввечері необхідно проводити замочування посуди на 10 хвилин в 0,2% розчині хлораміну (2ст. ложки на відро води), після чого посуду необхідно добре прополоскати.

Склад продуктів необхідно розміщувати в сухому затіненому місці.

ЗБІР СМІТТЯ

Не ближче 25м від наметів влаштовують ями: на зливи, на відпадки, на сміття.

Ями на зливи і на відпадки повинні бути не глибші 1м, тому що саме на цій глибині найінтенсивніше відбувається  знезараження органічних речовин. Ями на злив і відпадки розміщують поблизу кухонного вогнища. Яма на  злив  повинна мати надземну частину у вигляді гілок,  трави для затримання відпадків і жиру. Надземну частину потрібно щодня спалювати ( в окремо призначеному місці - утилізаторі).

Яма на відпадки використовуються для відходів кухні.

Яму на відпадки треба щодня присипати ґрунтом.

Під час перебування серед природи все сміття, яке горить, необхідно спалювати ( в жодному разі не на кухні, для цього відводиться окреме місце - утилізатор), а решту - вивозити. При неможливості вивезення сміття, яке не горить, його збирають в яму на сміття і закопують. Утилізатор розміщують поза теренами табору ( вітер не повинен приносити диму),в жодному разі не на кухні.

При неможливості вивезення металевих банок, їх  сплющують,  обпалюють і закопують.

ВЛАШТУВАННЯ ТУАЛЕТІВ

Туалети розміщують не ближче 25м від наметів, кухні і 50м від джерел водопостачання.

Туалети повинні мати захист від дощу і бути легкодоступними в нічний час.

Після кожного відвідання туалету необхідно проводити  знезараження 0,5% розчином хлораміду (2ст. ложки на 10л води), а потім присипати ґрунтом.

Можна використовувати засіб "Білизна" з розрахунку 0,5л засобу на відро  води, а потім присипати ґрунтом.

В місцях короткочасного (1-3 доби) розміщення  наметового  табору, туалети влаштовують  у  вигляді рівчаків шириною 25-30см,  глибиною 30-50 см. При відсутності дезрозчинів необхідно після кожного відвідання туалету присипати його ґрунтом або попелом.

МЕДЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

На таборі повинен бути медпрацівник, який:

а) надає медичну допомогу;

б) здійснює контроль за:

- наявністю меддовідок при прийомі до табору;

- станом здоров'я учасників;

- умовами зберігання продуктів;

- якістю приготування їжі;

- дезинфекцією посуду;

- знезараженням туалету;

- умовами збору сміття.

На таборі повинен бути намет-ізолятор.

Аптечка медичної допомоги повинна бути укомплектована медикаментами відповідно до кількості учасників табору

При необхідності надання спеціалізованої медичної допомоги,  медпрацівник повинен супроводжувати хворого до найближчого лікувального закладу.

ОСОБИСТА ГІГІЄНА

Для  дотримання  особистої гігієни на кухні і при виході з туалету влаштовують умивальники. Тут же повинно бути мило загального користування.

Умивальники влаштовуються на ділянці, покритій піском або робиться рівчак для стоку води.

Не проводити миття посуду і прання синтетичними миючими речовинами чи милом, які є поверхнево-активними речовинами, безпосередньо в річці, тому що це приводить до їх забруднення і загибелі жителів водоймищ.

По можливості учасників табору забезпечувати теплою водою, у програмі виділяти час та місце для миття, прання речей.

Приблизний перелік продуктів харчування, що рекомендуються для складання добового раціону на одного юнака (юначки)

№	Продукти	Вага в грамах
1.	Хліб чорний, білий або	300-500
2.	сухарі, печиво	200-250
3.	Крупи, макаронні вироби, каші	150-200
4.	концентрати зупа в пакетах	40-50
5.	Масло вершкове	40-50
6.	М'ясо варене, тушене (консерви), паштет	130-150
7.	Цукор	90-110
8.	Цукерки, шоколад, халва, мед	70-100
9.	Овочі свіжі	100
10.	Згущене молоко	50
11.	Сир плавлений	30-40
12.	Фрукти свіжі, сухофрукти, сік	100
13.	Чай	2
14.	Какао порошок,	3
15.	Сіль	10-12

Порівняльна таблиця об'ємних ваг деяких продуктів

(по С.В. Обручову)

ПРОДУКТИ	горнятко 0,5л	столова ложка	чайна ложка
вага в грамах
мука пшенична	320	10-50	5-20
Цукор-пісок	400-450	15-25	5-10
Молоко згущене	—	15-25	5-10
Макарони	300-250	—	—
Сіль	500-650	15-40	5-10
Крупа гречана	370-420	—	—
Крупа перлова	370-460	—	—
Крупа манна	335-400	10-25	4-8
Пшоно	390-400	—	—
Вівсянка	300-400	—	—
Рис	410-460	—	—
Горох	390-460	—	—

Перелік вкладень в аптечку (в розрахунку на 10 осіб)

№	Назва лікарська	Форма	Доза	Одиниця	Кількість
1.	Анальгін	таблетки	0,5	N10	1
2.	Бесалол.	таблетки	офіц	N6	1
3.	Ацетилсаліцилова кислота	таблетки	0,5	№10	2
4.	Сульфадимезин	таблетки	0,5	№10	1
5.	Амідопірин	таблетки	0,25	№6	1
6.	Терпінгідрат	таблетки	0,25	№6	2
7.	Валеріанка	таблетки	0,02	№10	1
8.	Валідол	таблетки	0,5	№6	1
9.	Діазолін	драже	0,05	№10	2
10.	Альбуцид	розчин	30-10	флакон	1
11.	Дімедрол	таблетки	0,005	№10	1
12.	Борна кислота	порошок	25,0	коробка	1
13.	Іхтіолова мазь		25,-25,0	банка	1
14.	Калій марганцевокислий	порошок	5,0	труб	1
15.	Настой йоду	розчин	5-10	флакон	1
16.	Нашатирний спирт	розчин	10,0	флакон	1
17.	Розчин бриліантового зеленого	розчин	10,0	флакон	1
18.	Сода питна	порошок	50,0	упаковка	1
19.	Спирт борний	розчин	5-10	флакон	1
20.	Нафтизін	розчин	1-10	флакон	1
21.	Лейкопластир		3х5см	упаковка	1
22.	Лейкопластир бактерицидний		6х10см	упаковка	1
23.	Бинт стерильний		10х7см	шт.	1
24.	Бинт нестерильний		5х5см	шт.	1
25.	Бинт нестерильний		10х5см	шт.	1
26.	Марля			шт.	1
27.	Салфетки стерильні			пачка	1
28.	Вата гігроскопічна хірургічна		100г	пачка	2
29.	Термометр медичний				1
30.	Ножиці				2

АВАРІЙНИЙ НАБІР

Невід’ємною характеристикою пластуна є самозарадність. Тому, щоб бути готовим до будь-якої не зовсім приємної несподіванки, рекомендується перед виїздом далеко за межі міста подбати про аварійний набір. Ніколи не  знаєш, коли він може стати у пригоді!

У боротьбі за виживання наявність чи відсутність в особистому спорядженні тих чи  інших речей може означати життя або смерть. Тому будь-який мандрівник зобов'язаний мати із собою аварійний набір, який буде містити найнеобхідніші речі. Головне правило: жодного грама зайвої ваги. Запам'ятайте! В наплічник потрібно покласти тільки те "без чого не обійтися", а не "те, що можна взяти".

Аварійний набір літунів (ВПС США):

• 10-100 таблеток аспірину

• 1 тюбик йодомицину

• 1 тюбик мазі для очей

• 50 таблеток для очищення води       

•  індивідуальний перев'язочний пакет

•  алюмінієва фольга

•  6 капілярних лейкопластирів

•  2 Кубики розчинної зупи і підливки

•  1 стрічка

•  1 гігієнічна серветка

•  рибальський гачок і волосінь

•  1 шоколадка

•  20 сірників, забезпечених від промокання

Таборова аварійка:

• 10 таблеток аспірину

• 10 таблеток активованого вугілля

• 20 сірників, забезпечених від промокання

• 50 г марганцівки

• 1 бинт

• 100 г вати

• 1 тюбик гліцерину

• алюмінієва фольга

• 2 кубики розчинної зупи

• 1 шоколадка

• 1 риболовний гачок і 5 м волосіні

• 5 наконечників до стріл і 2 м тятиви

• 1 недопалок свічки

• 1 м мідного дроту

• 1 лезо

• 1 презерватив

ОСОБИСТЕ СПОРЯДЖЕННЯ ТАБОРОВИКА

- наплічник великий «основний»,

- наплічник малий «штурмовий»,

- спальник з вкладником,

- килимок («пінка») або надувний матрац,

- товста пластикова плівка (приблизно 2х3 метри),

- водозахисна довга куртка або плащ-намет з капюшоном,

- головний убір (панама, бейсболка, берет або шапочка (по погоді),

- теплий светр (неколючий),

- основне взуття (міцні ношені черевики) і засоби догляду за ними,

- легке взуття (кросівки),

- легкі сланці,

- встановлений козацький однострій,

- зміна нижньої білизни і футболка, на кожний день або 3-4 комплекти білизни з умовою їх прання в таборі,

- шкарпетки – пара на день або 3-4 пари з умовою періодичного прання,

- одяг для сну,

- купальний костюм,

- робочий одяг (або армійські зразки польового однострою),

- фляжка,

- казанок солдатський,

- КЛМН (Кружка-Ложка, Миска-Ніж), упаковані в мішечок-чохол, ніж у піхвах,

- засоби особистої гігієни (мило, зубна паста і щітка, рушник, шампунь, гребінець, туалетний папір, носовички),

- особиста аптечка (пластирі, «зеленка» або йод, бинти в пластмасовій коробочці),

- ремонтний набір (нитки, голки, ґудзики, шнурки в упаковці).

Додатково можна взяти:

- блокнот з ручкою, олівець, ластик,

- компас,

- 2-метровий реп-шнур з карабіном,- ліхтарик із запасом батарейок живлення,

- гроші і документи,

- годинник,

- фотоапарат,

- музичний інструмент.

ПОХІДНИЙ НАПЛІЧНИК

Наплічник (рюкзак, речовий мішок, ранець) – річ необхідна кожному козакові. По можливості джури повинні мати власні наплічники, а не брати «напрокат» у друзів і знайомих.  Добре мати джурам, молодикам і козакам станкові рюкзаки або рюкзаки з внутрішньою рамою – «анатомічні». Такий рюкзак легко регулюється в залежності від параметрів тіла. Особлива конструкція дозволяє переносити великі вантажі без підсиленого навантаження на плечовий пояс.

Металевий або пластиковий станок дозволяє виправити поставу у сутулих вихованців.За рахунок спеціального клапана можна збільшити об'єм рюкзака майже вдвічі.  Система ременів-затяжок дозволяє швидко надійно спакувати вантаж. «на всякий випадок» рекомендується перед укладкою вкласти в порожній рюкзак або речовий смішок великий (по об’єму рюкзака товстий пластиковий мішок. Так можна зберегти сухими речі і харчі в дощ і навіть після падіння у воду.

Було б добре кожному вихованцю мати ще один речовий мішок (солдатський) – як допоміжний – «штурмовий». В «штурмовому» рюкзаку дуже зручно зберігати дрібні речі – аптечку, документи, секундомір, фотоапарат і невеликий запас харчів. Він просто необхідний під час проведення тренувань і змагань, коли основний зберігається в базовому таборі. Одночасно з великим рюкзаком його можна носити спереду – на грудях, або позаду зверху великого.

Обов’язкові  вимоги до сучасного рюкзака:

- є система регулювання по висоті, яка дозволяє підігнати рюкзак по зросту людини,

- поясний ремінь обладнаний спеціальним замком-«самоскидом», який дозволяє швидко розстібнути кріплення,

- є висувний внутрішній клапан-рукав, що дозволяє збільшити об'єм рюкзака на 20-30%,

- верхній клапан виконаний із застібками і має додаткові паски зверху – для кріплення легкого вантажу (килимка «пінки», запасної куртки),

- ремінець, що з’єднує лямки рюкзака на грудях, обладнаний замком-«самоскидом».

- є клапан на «блискавці» внизу рюкзака, який дозволяє дістати річ, не розбираючи увесь рюкзак.

Купуючи рюкзак, обов’язково перевіряйте усі шви і кріплення. Якщо необхідно, прошийте ще раз капроновою або кевларовою ниткою. Оптимальні розміри

«основного» рюкзака:

- 40-60 літрів для дітей,

- 85-100 літрів для дорослих (з функцією регулювання об’єму),«штурмового» рюкзака:

- 10-15 літрів для дітей,

- 15-25 літрів для дорослих.

Загальна вага рюкзака для дітей не повинна перебільшувати 30% їх власної ваги.

Рюкзак, як і все інше спорядження та амуніція козака (навіть футболки) мають бути промарковані – на спорядженні має бути пластиковий або ламінований картонний ярлик з іменем та адресою вихованця.

В таборі рюкзаки вихованців зберігаються в жилих наметах або в окремому наметі для спорядження – промарковані і підписані.

Пам’ятайте, що від укладки наплічника залежить робото здатність і здоров’я вихованців.

СПАЛЬНИЙ МІШОК

Відносно невисока вартість козацьких поїздок і таборів пояснюється невибагливістю джур в побуті. Маючи добрий спальник можна зекономити на постільній білизні в поїзді, з комфортом розташуватися в залі очікування вокзалу, не кажучи вже про життя в лісі, полі і степу, де на час табору спальник і намет стають житлом козаків.

Який спальник добрий? Легкий, теплий, невеликий габаритами, з добрим зовнішнім покриттям, всередині з льону або бавовни. Не треба шукати пухові спальники – вони добрі для зимових походів і незручні для літніх.

Умовно спальники можна поділити на два види:

- «ковдра» - з «блискавкою», який розкривається повністю, що перетворює спальник на ковдру,

- «монастир» - спальник з капюшоном, який розстібається до грудей або до живота.

Обидва можуть бути рекомендовані для використання джурами два спальника «ковдри» легко зшиваються в один великий «конверт», в якому можуть чудово ночувати 3-4 вихованця.

Рекомендовано мати льняний або бавовняний вкладиш – простирадло: це більш гігієнічно і зручніше, ніж прати увесь спальник.  Варто нагадати молодим вихованцям, що в спальнику сплять в окремому спортивному одязі, а не «польовій робі». Щоденно після ранкової руханки спальник вивертають і провітрюють. В спальниках не сплять на голій підлозі чи землі – обов’язково під них підстилається спеціальний килимок. 

«Вижимаючи» з спальника повітря, можна зменшити його до малого розміру і вкласти в міцний чохол – компресійний мішок.  Чохли мають спеціальні ремінці для зменшення об’єму упакованого спальника і кріплення до наплічника в необхідних місцях.

КИЛИМОК  (ізобат – каримат – пінка)

Це все назви однієї речі – туристичного килимка, який спочатку робили з пінополіуретану (звідси й «пінка»). Сучасні килимки мають піддув (що ходже на матрац) і покриті фольгова ним пластиком, який покращує теплозахисті якості килимка. Покладений на мокру землю або на сніг, килимок не дає замерзнути за рахунок великої кількості мікропор з повітрям. 

Килимок може використовуватися і в рятівних роботах на воді для утримання на плаву; для транспортування потерпілих на саморобних ношах з жердин з продітими крізь рукава куртки.

Зазвичай килимок згортають в рулон, стягують ремінцями і прив’язують до наплічника. Інший варіант – установка килимка «стаканом» всередину рюкзака, речі потім пакують всередину цього «стакана».

В комплекті бажано мати пластикову плівку 2х3 м, щоб стелити під себе або накриватися, робити матрац, накривати сіно або гілки, роблячи тимчасове укриття.

Рекомендується мати «сідушку» - кусок поліуретанового килимка з пробитими по краям люверсами і одітою в них гумовою стрічкою. Так можна сідати на землю під час теоретичних занять, відпочиваючи біля багаття на землі чи на колоді дерева, не боячись загнати собі скалку в сідницю.

 В якості окремого «патенту» під час майстерностей в таборі, варто навчитися робити килимки – циновки з очерету або комишу за допомогою простішого ткацького станка. 

ПОЛЬОВА  (РОБОЧА) ФОРМА

Зрозуміло, що виконувати повсякденну роботу в таборі в козацькому одязі означає забруднити а то й порвати її в перший же день. Тому рекомендується мати робочі костюми на зразок польової армійської форми різних зразків.

Для інструкторів і старшин, які проводять практичні заняття, рекомендовано «розгрузку» - виживальний жилет: міцна безрукава куртка з великою кількістю кишень. Тут можна зберігати екстремальний НЗ – рибацькі снасті, пилку-струну, сірники, сіль, радіостанцію, документи. Він зручний тим, що його можна вдягати і зверху теплої куртки.

Головний убір

В сонячну погоду це парасолька від сонячного проміння, в дощову – зонтик на голові. Найкраще до цього підходять армійська панама, яку видавали військам в південних районах Радянського Союзу, а потім в Афганістані. Є панами більш менші і м’які. Можна носити і бейсболи, різноманітні кепі. Головне, щоб не були вони з рекламою тютюнових чи алкогольних виробів.

Шорти

В літньому таборі шорти – розповсюджений одяг. Інша справа, коли вихованці ідуть в похід чагарниками – тут шорти заборонені. Є небезпека бути атакованим зміями, обпектися рослинами, порізатися травою або гілками. Саме тут у джур має бути цупка роба – робоча спецівка, як захистить його тіло.

Пояс (ремінь, пасок).

Пояс в таборі – не тільки місце кріплення ножа, ліхтарика, фляги, особистої аптечки. Це й додаткові 80-100 см рятувального тросу або матеріалу для джгута зупинення крові або накладання шини, зв’язування «противника», спорудження носилок. Ця річ завжди «під рукою» (в буквальному сенсі). Добре привчати до носіння поясів усіх вихованців.

Взуття

Воно має бути міцним, зручним, чистим. В походах і таборах вихованці використовують спортивне взуття (кросівки), восени і весною – туристичні або армійські черевики. Шнурки мають бути без «бахроми» і не рвані. В поході все робиться швидко і надійно.  В похідних умовах рекомендовано носити товсті шкарпетки навіть літом, бо вовна сприяє теплообміну і ноги не натираються так швидко. На урочистостях з парадною формою носять однотонні черевики або темні кросівки. В таборі необхідні легкі «сланці» для походів в туалет, на пляж, для відпочинку ніг після занять і робіт.

Теплий одяг

Проблеми з теплим одягом в таборі виявляються в перший день прохолодний вечір, або після дощу. Виявляється, що новий светр має колючий комір і подразнює шию… Або теплий жилет став вбирати в себе всю росу навколо намету. Все це говорить про те, що поняття «теплі речі» досить широке. Слід брати лише перевірені взимку, ношені теплі речі.

Практичні військові светри, з чистої вовни (шерсті) або напівшерстяні. Такі светри підсилені додатково на плечах і ліктях, мають нагрудні і нарукавні кишені. Продаються вони у військових крамницях.

РОЙОВЕ  І ТАБОРОВЕ  СПОРЯДЖЕННЯ

- ройові, чотові, сотенні, курінні прапори і  Кошове знамено, національний прапор,

- намети, кухонний тент,

- додаткові тенти і плівки для туалетів,

- саперна лопатка, сокири, пилка,

- ремонтний набір: клей, дріт, плоскогубці, молоток, цвяхи, вивертка, шурупи, шило,

- точило, брусок,

- казани різні,

- сковорода,

- половники (черпаки),

- гачки і тросики (ланцюги) для багаття,

- рукавиці-прихватки,

- запас сірників,

- пластикові мішки для сміття,

- пластикові відра,

- стрічку-«вовчатник» для огородження табору,

- запас реп шнура 5 мм, 8 мм,

- мотузки технічні: 2=-3 бухти по 20-30 м.

Намети

Вибір наметів залежить від фінансових можливостей. Сучасні намети дорогі, але окупають себе надійністю, збереженим здоров’ям і комфортом. Бажано, щоб намети в кожного підрозділу були однотипними і навіть одного кольору –з міркувань контролю за майном, безпеки, красоти (презентабельності) і простотою обміну запчастинами.

Зручність шатрового (каркасного) намету в тім, що після зборки його можна перенести на інше місце не розбираючи, а лише витягнувши кілки.

Увага! Всі встановлені намети мають бути окопані рівчачками для стоку води. Не слід чекати дощу для цього – вбережете майно, намет і себе сухими.

При наявності армійського намету без дна, рекомендовано розміщувати там підрозділ найменшої вікової категорії або штаб і склад. Можна використовувати як клас в дощову погоду.  Підлога в таких наметах присипається травою (щоб не здіймати пил), намет також окопується рівчаками.

Увага! В наметах категорично забороняється користуватися відкритим вогнем. Користуються лише електричними ліхтариками.

Тент

Це обов’язковий елемент таборового спорядження кожного підрозділу. Найбільш зручні тенти – 2х3 і 4х6 м. матеріал тарпалин легкий і не пропускає воду. Тент прослужить один сезон, але коштує він досить дешево.

В багатьох таборах використовують парашут в якості тенту над їдальнею або штабом

ВАТРИ

У таборі повинно бути принаймні дві ватри (відкриття чи ватра знайомств та підсумкова – ватра-закриття, або прощальна). Програма ватри повинна бути підготована заздалегідь. Перша ва­тра, повинна бути пов'язана з гаслом і назвою табору. Остання ватра звичайно присвячена відзначенням, нагородженням переможців етапів змагань.

Сам обряд запалювання ватри може девчому відрізнятися, залежно від характеру ватри. Коли це буде, наприклад, "Ватра знайомств" – її можуть запалювати учасники, які вже брали участь у попередніх таборуваннях.

Ватра тоді буде вдалою, коли в ній візьмуть активну участь усі присутні на таборі, чи то роями в окремих точках, чи то хоч би тільки збірним співом пісень.

Ватру підготовляє визначена для цього група під проводом досвідченого в цьому ділі і відповідального за цілість члена проводу табору. Для справного проведення підготовки і самої ватри ця група звичайно ділить працю на дві частини: перша підшукує і очищає місце під ватру, приготовляє відповідну кількість сухих дрів, під час програми ватри слідкує за вогнем, а по ватрі гасить його і дбає про те, щоб місце залишити у повному порядку. Друга складає й проводить програму і дбає про те, щоб окремі точки своїм змістом і рівнем відповідали куль­турному стилеві імпрези й запланованому характерові ватри.

Дуже важливою справою є підбір ведучого ватри, який вільним, але відповідним до програ­ми (поважним або дотепним) способом заповідав би окремі точки, підтримував настрій і керував цілою про­грамою згідно з її призначенням і передбаченим часом тривання. Від його вміння, швидкої реакції і дотепності  залежить великою мірою успіх ватри.

Форми ватр можуть бути наступними:

-     шоу

-     дискусія

-     творчий вечір

-     народне свято.

Підготовка та проведення ватри:

Можна збудувати гарну ватру в чудовому місці, запалити її новим способом і створити гарну атмосферу. Але без добре запланованої і переведеної програми не буде досягнуто мети проведення ватри.

При складанні загального плану таборових ватр візьміть до уваги:

-     тему табору;

-     історичні дати;

-     народні та релігійні свята;

-     різноманітність ватр протягом табору.

Перед тим, як організовувати ватру, потрібно чітко визначити її ціль. Ціллю може бути:

-     створення атмосфери для емоційних переживань;

-     передача певних думок чи настроїв з метою ствердження  загальнолюдських ідеалів;

-     розвага;

-     розкриття творчого потенціалу таборовиків.

Найпростіша і найпоширеніша програма ватри:

1.     Церемонія відкриття.

Відкриття впливає на подальший настрій учасників ватри. Тому веселу ватру відкриваємо весело: з «бомбою», галасами, ритуальними танками, викликанням вогню тощо. Поважну ватру відкриваємо урочисто, наголошуючи на символіці ватри (єднанні усіх пластунів світу, паралелі з повстанцями, січовими стрільцями, козаками тощо).

2.     Ведучий.

Він мусить мати відповідний голос, авторитет, швидку реакцію і вміння пристосовуватися до ситуації, акторський хист, почуття естетики і доброго тону. Ведучих може бути двоє, троє.

Якщо потрібно, ведучому можуть допомагати люди, які слідкуватимуть за часом, вводитимуть у програму різних дійових осіб, забезпечуватимуть освітлення виступів роїв.

3.     Виступи роїв на завдану тему.

Виступи продиктовані темою ватри. Завдання рої отримують завчасно. Це можуть бути пантоміми, мюзикли, лялькові театри, пісні, імпрези, пародії, атракціони тощо.

4.     Пісні.

Жодна ватра не обійдеться без пісень. Всі точки на ватрі повинні чергуватися з піснями. Якщо виступають рої з імпрезами, то пісні добре співати між їхніми виступами. Під кінець ватри варто співати більш спокійних пісень. Наперед визначте, хто починатиме ту чи іншу пісню.

1.     Інерційний момент.

Ніколи не задумується як точка програми, але, як правило, завжди присутній у бажанні поспівати, поговорити ще.

2.     Час закінчувати ватру.

Варто закінчувати у момент, коли «хочеться ще», щоб наступна ватра  чекалася з нетерпінням.

3.     Церемонія закриття.

У будь-якому випадку, це спокійна, піднесена частина ватри.

ДОЩОВА ПРОГРАМА

Дощова програма – це програма табору, яка може бути використана таборовими провідниками під час несприятливих погодних умов, або уразі виникнення форс-мажорних обставин, які унеможливлюютьпроведення запланованої звичайної таборової програми.

Насамперед слід сказати, що прогноз погоди дозволяє передбачити погодні умови на найближчий тиждень, два. Неварто ігнорувати цей фактор, бо ніяка дощова програма не замінить повноцінного таборування для юнацтва. Якщо є можливість перенести табір через несприятливі погодні умови, то потрібно це зробити. Якщо дощ буде один день чи два, чи навіть три, то це не створить ніяких проблем для табору, а навпаки додасть учасникам відчуття певного екстріму і загартує характер. Але коли дощ падає без перепочинку на протязі п‘яти або більше днів і в дітей повністю мокрий одяг, взуття, намети, проблеми з приготуванням їжі, то ніяка дощова програма вас не врятує, бо почнеться загальнотаборова депресія і, крім того, це може призвести до масових захворювань учасників.

Що стосується складання дощової програми, то розроблених шаблонів немає, тут найбільшу роль відіграє ваша здорова уява і творчий підхід до справи.

Дощова програма має складатися разом зі звичайною програмою табору до початку табору, а не під час його переведення (вночі на нарадах проводу), звичайно в процесі вона може і повинна коректуватись і підлаштовуватися під обставини і індивідуальні особливості вашого табору, які виявляються в процесі його переведення.

Насамперед, слід продумати наступні питання:

·        Де буде проводитися дощова програма (чи це буде великий намет, наприклад юрта, чи натягнутий тент посеред табору, чи це буде спеціально облаштована кухня, можуть бути і інші варіанти), але про це потрібно подумати до табору, а під час розтаборування втілити задум в життя, щоб не довелось це робити під час дощу.

·        Яким чином вона буде реалізовуватися, тобто що для цього потрібно.

Ще кілька порад, щодо дощових днів на таборі, які базуються на власному досвіді відбутих і переведених таборів. Особливо пильно слідкуйте за психологічним станом учасників на таборі, намагайтесь вирішувати конфліктні ситуації якомога лояльніше. Нехай завжди буде людина (бажано психолог або духівник), яка буде виконувати для учасників роль нейтральної і просто «доброї людини», якій вони зможуть «виплакатись». Якщо дощ триває більше чотирьох днів, але ви маєте ще надію що вийде сонце, виділіть годину, дві (якщо потрібно більше) для групової «сповіді», таким чином знімете психологічний «напряг» на таборі, і досконало взнаєте ситуацію, відповідно до цього будете планувати свої наступні дії.

Твоя дія під час тривоги

Численні приклади з життя доводять, що багато нещасть можна було б уникнути, коли б люди, яким довелось пережити несподівану тривогу, зуміли зберегти рівновагу духа (притомність ума) і знали, що їм треба в дану хвилину робити.

ПАНІКА

Цим словом позначаємо загальний переполох і – як його наслідок –  нерозважну поведінку звичайно більшої кількості людей. Паніку може викликати якийсь нерозважний крик однієї переляканої (часто без слуш­ної причини) особи. Страхом дуже легко заражуються інші, а коли це діється в якомусь закритому місці, як у театрі, церкві тощо, тоді кожний, хто втратив панування над собою, хоче першим дістатись у якесь безпечне місце, не оглядаючись на інших.

У випадку такої уявної або і справжньої тривоги постає паніка, люди з криком і бійкою захаращують собою всі виходи, утруднюють собі взаємно рятунок, при чому буває, що слабші гинуть від удушення, бійки тощо.

Тож, коли Ти опинишся у великому скупченні людей:

1. Роздивися заздалегідь, які є можливості швидкого виходу в час тривоги.

2. У випадку паніки старайся швидко здати собі справу "зі справжньої небезпеки".

3. Своєю поведінкою впливай заспокійливо на своє оточення. В потребі рішучим виступом старайся спам’ятати людей, що діють собі на шкоду.

4. Зваж становище і порадь, як найкраще зорганізувати  рятунок.

5. Не забудь, що першість у рятунку мають завжди жінки й діти.

Допоміжні матеріали

ОБОВ‘ЯЗКИ ЧЕРГОВОГО РОЮ НА ТАБОРІ

·         Дбати про порядок на таборі.

·         Збудувати ватру (вогник), та зробити заготовку дрів.

·         Стійкування вночі та біля прапора.

·         Приготування та видача їжі.

·         Дбати, щоб була тепла вода для полоскання і миття посуду.

·         Дбати щоб в рукомийниках завжди була вода.

·         Проводити знезаражування лятрини та ям для відпадків тричі на день.

В даному переліку можливі зміни та доповнення.

Обов’язки нічної стійки

 1.   Нічна стійка зобов’язана стежити за тереном табору з 00:00 до 06:00 ранку.

2.   Нічна стійка підтримує вогнище, але продовж всього часу обходить весь терен табору і особлива увага – господарське, харчове шатро і штаб.

3.   Особисте спорядження для нічної стійки:

·     свисток;

·     годинник;

·     теплий одяг;

·     палиця;

·     ліхтарик;

4.   На випадок небезпеки звертатися до проводу табору, якщо небезпека загрожує життю таборовиків, або на терені табору знаходяться невідомі люди, стійка повинна дати сигнал алярму.

5.   Стійковий/стійкова будить наступну стійку за 5 хв. до призначеного часу і чекає, поки ті не вийдуть із шатра, для чергування.

6.   Стійковий/стійкова будить кожного ранку провід (похідного отамана та бунчужного) за 15 хв. до вставання.

Додаток 3

ПЛАН

проведення Iетапу Всеукраїнської дитячо-юнацької
військово-патріотичної гри "Сокіл" ("Джура")

Перший день
11.00-13.00	Заїзд роїв-учасників, реєстрація, жеребкування, розгортання табору рою
13.00-13.30	Обід
14.00-15.00	Урочисте відкриття I етапу Всеукраїнської гри "Сокіл" ("Джура"), показові виступи з українських бойових мистецтв, виступи гостей, оголошення наказу Гол.штабу гри про призначення старшини табору
15.00-16.00	Знайомство з умовами розміщення, навчання та проживання ліцеїстів, показ зброї та спорядження
16.00-18.30	Впоряд (стройова підготовка) Перетягування канату
18.45-19.00	Вечірнє коло (збірка) – оголошення наказу по табору
19.00-19.30	Вечеря
20.00-22.45	Ватра «Візитка рою»
22.45-23.00	Вечірній туалет, інструктаж вартових
23.00-07.00	Нічна тиша
Другий день
07.00	Побудка (підйом)
07.15-08.00	Ранкова руханка
08.00-08.45	Вмивання, порядкування в таборах роїв
08.45-09.00	Ранкове коло (збірка) – оголошення програми на день
09.00-09.30	Сніданок
10.00-14.00	Козацький крос-похід із використанням козацької легенди
14.00-14.30	Обід
15.00-17.00	Виховні години
17.45-18.00	Вечірнє коло (збірка) – оголошення наказу по табору
18.00-18.30	Вечеря
19.30-22.45	Ватра – представлення роями творчо-мистецького завдання. Таборування – оцінка облаштування, побуту, чистоти табору рою.
22.45-23.00	Вечірній туалет, інструктаж вартових
23.00-07.00	Нічна тиша
Третій день
07.00	Побудка (підйом)
07.15-08.00	Ранкова руханка
08.00-08.45	Вмивання, згортання табору
08.45-09.00	Ранкове коло (збірка) – оголошення програми на день
09.00-09.30	Сніданок
10.00-14.00	Стрільба: виконання стрільб з пневматичної зброї Гра «Відун» - інтелектуальні змагання по історії українського війська, сучасних збройних сил України по системівікторина.
14.00-14.30	Обід
15.00-16.00	Урочисте закриття I етапу Всеукраїнської гри "Сокіл" ("Джура"), оголошення переможців, нагородження, показові виступи з бойових мистецтв, концертна програма патріотичної музики
16.00	Роз’їзд учасників

Додаток 4

ПРОВІД ТАБОРУ

Iетапу Всеукраїнської дитячо-юнацької військово-патріотичної гри "Сокіл" ("Джура")

Старшина табору:

№ з/п	Посада	Обов’язки
1.	Похідний отаман	Виконує такі обов’язки: ·      здійснює загальну організацію табору, керівництво таборовою старшиною; ·      представляє (спільно з представником організації, що проводить захід) табір представникам місцевих органів державної влади, правоохоронних органів,  охорони здоров’я,  ЗМІ та інших організацій; ·      контролює виконання виховної програми, виконання розпорядку дня та розкладу занять; ·      контролює тренувальні заняття з  учасниками ІI етапу гри „Джура”; ·      складає за допомогою писаря звіт після закінчення таборування; ·      виконує інші поточні завдання, спрямовані на забезпечення якісного таборування.
2.	Осавул	Виконує такі обов’язки: ·      виконує обов’язки похідного отамана табору під час його відсутності на території табору або за його дорученням поза табором; ·      забезпечує якісне проведення урочистих заходів; ·      керує призначеними черговими підрозділами, вартами; ·      забезпечує у межах своєї компетенції охорону табору; ·      контролює і перевіряє денні та нічні таборові варти; ·      контролює дотримання правил внутрішнього розпорядку; ·      виконує інші поточні завдання і доручення похідного отамана.
3.	Обозний	Виконує такі обов’язки: ·      вирішує питання територіального розташування табору; ·      забезпечує табір наметами, іншим таборовим інвентарем, канце­лярським приладдям та обладнанням; ·      керує розгортанням табору та контролює технічний стан всіх елементів табору; ·      сприяє обладнанню території табору у відповідності до їх призначення (встановлення наметів для роботи членів СК та таборової старшини табору, санітарної зони, місць для проведення занять, території кухні та ін.); ·      розміщує учасників таборування  на визначених місцях; ·      контролює порядок харчування (при спільному харчуванні учасників); ·      контролює збереження продуктів харчування роями (при окремому харчуванні кожного з них); ·      контролює забезпечення учасників таборування якісною питною водою та організовує її видачу; ·      забезпечує функціонування таборової крамнички (за наявності такої); ·      керує згортанням табору та наведенням порядку на місцевості; ·      виконує інші поточні завдання і доручення похідного отамана.
4.	Хорунжий	Виконує такі обов’язки: ·      здійснює загальні шикування; ·      організовує за допомогою інструкторів ранкову зарядку (руханку); ·      шикує рої на ранкове та вечірнє коло, приймає доповіді ройових про місця перебування   учасників, про стан здоров’я та їх готовність до виконання завдань навчально-виховної та змагальної програм; ·      доповідає похідному отаману на ранковому та вечірньому колі про готовність роїв до виконання завдань навчально-виховної, змагальної та конкурсної програм; ·      керує хорунжими на підніманні та опусканні державного та таборового прапорів (на ранковій та вечірній шикуваннях одночасно виконується  державний гімн усіма учасниками у живому співі); ·      подає сигнали загального збору; ·      забезпечує у межах своєї компетенції виконання розпорядку дня; ·      контролює розміщення в таборі прапорів, плакатів іншої наочності; ·      контролює чисельний склад учасників і режим щоденного харчування; ·      контролює санітарний стан табору та навколишньої території, протипожежну безпеку; ·      надає дозвіл на вихід учасників за межі табору, веде книгу обліку перебування  учасників і інструкторів на території таборування чи за її межами; ·      виконує інші поточні завдання і доручення похідного отамана.
5.	Бунчужний	Виконує такі обов’язки: ·      бере участь в організації виховної роботи в таборі; ·      забезпечує разом із технічним персоналом озвучення табору (трансляція патріотичних пісень, оголошення інформації тощо); ·      укладає та регулює щоденний розклад занять; ·      контролює роботу інструкторів; ·      проводить заняття з інструкторами та обговорює зміст занять наступного дня; ·      виконує інші поточні завдання і доручення похідного отамана.
6.	Писар	Виконує такі обов’язки: ·      готує проекти щоденних наказів і оголошує їх на вечірньому колі; ·      веде протоколи нарад таборової старшин (при потребі); ·      забезпечує таборову кореспонденцію, веде таборову хроніку;        ·      веде документацію табору (розклад занять, протоколи, накази, розпорядження, об’яви, оприлюднює необхідні матеріали тощо); ·      виконує інші поточні завдання і доручення похідного отамана.

Ланка інструкторіввід козацьких і громадських організацій:

№ з/п	Громадська організація(кількість представників)	Посада, прізвище, ім’я керівника (старшого від організації)	Завдання в таборі

Група виховників:

№ з/п	Громадська організація(кількість представників)	Посада, прізвище, ім’я керівника (старшого від організації)	Завдання в таборі

Додаток 5

Відкриття Iетапу

Всеукраїнської дитячо-юнацької
військово-патріотичної гри «Сокіл» («Джура»)

Особа 1 –  Голова оргкомітету.

Особа 2 – Головний суддя.

Особа 3 – ведуча.

Сценарій:

13.00

Лунають козацькі пісні та марші.

13.40

Початок урочистого ходу учасників на місце відкриття:

Колона рухається до __________________________________________,
учасники займають визначені місця.

1. Оркестр виконує козацькі марші та веде за собою колону.

2. Прапороносна група з козацьким прапором (Додаток 1, мал. 3) крокує за оркестром.

3. Рої у колонах по двоє крокують за прапороносною групою (ройовий іде попереду рою, за ним – хорунжий з прапорцем рою (Додаток 1, мал. 3).

14.00

1. Сурмачі від оркестру виконують сигнали «Увага» (3 рази) і «Збір» (3 рази).

2. Литаври (барабан) від оркестру б’ють «Збір» (1 хв).

Особа 2 – РОЇ! РІВНЯЙСЬ! СТРУНКО! До середини – ГЛЯНЬ!

ПАНЕ ________________________________________!

Рої-учасників гри від 10 районів Києва для відкриття II(Міського) етапу Всеукраїнської дитячо-юнацької військово-патріотичної гри «Сокіл»                 («Джура») ВИШИКУВАНІ!

Особа 1 –  СЛАВА УКРАЇНІ! (відповідь – Героям Слава!)

Особа 1 – Прапороносній групі приготуватися до внесення козацького прапору!

На прапор ГЛЯНЬ! Ходом – РУШ!

Оркестр виконує козацький марш. Прапороносна група крокує вздовж лави джур на встановлене місце.

Особа 2 – РОЇ! СЛУХАЙ НАКАЗ!

(В наказі покликається таборова команда. Всі кого оголошено в наказі виходять з загальної лави і шикуються в одну лаву на крок за Головним суддею)

Особа 2 –  Право підняти Державний прапор України і Прапор II (Міського)

етапу гри надається___________________________________________

______________________________________________________________________

Особа 1 – Урочисте козацьке коло з нагоди відкриття II (Міського) етапу

Всеукраїнської дитячо-юнацької військово-патріотичної гри «Сокіл»

(«Джура») 

ОГОЛОШУЮ,  ВІДКРИТИМ! РОЇ! 

На прапор ГЛЯНЬ! ДЕРЖАВНИЙ ПРАПОР УКРАЇНИ, ПІДНЯТИ!

(Лунає Державний гімн України. Піднімається державний прапор України.
Всі учасники гри співають гімн тримаючи праву руку зігнуту в кулак на лівій стороні грудей, а ройові команд – приклавши руку до картуза).

Особа 1 – СПОЧИНЬ!

Особа 2 – СПОЧИНЬ!

Особа 1 – Вітаю організаторів і учасників табору – кращих Джур м. Києва
з відкриттям _________________________________________________!

Бажаю всім учасникам успіхів і наполегливої боротьби у змаганнях, хорошого настрою і чудових вражень від нашої спільної праці.

УКРАЇНСЬКОМУ КОЗАЦТВУ СЛАВА!

(відповідь – Слава! Слава! Слава!)

Вітальна частина:

Ведуча – Для привітання учасників гри слово надається

Коротка мистецька частина за окремим планом

(2-3 пісні, танець, показовий виступ з українських бойових мистецтв).

-     _______________________________________________________________

Мистецька частина:

Ведуча запрошує до виступи художні колективи:

-  _________________________________________________________________

Особа 1 – Урочисте козацьке коло ОГОЛОШУЮ,  ЗАКРИТИМ!

(Лунає Державний гімн України. Всі учасники гри співають гімн тримаючи праву руку зігнуту в кулак на лівій стороні грудей, а ройові команд – приклавши руку до картуза).

Особа 1 – Прапороносній групі приготуватися до виносу козацького прапору!

На прапор ГЛЯНЬ! Ходом – РУШ!

Оркестр виконує козацький марш. Прапороносна група крокує вздовж лави джур на встановлене місце.

Особа 1 –  СЛАВА УКРАЇНІ! (відповідь – Героям Слава!)

УКРАЇНСЬКОМУ КОЗАЦТВУ, СЛАВА!

Всі учасники – СЛАВА!  СЛАВА!  СЛАВА!

Особа 1 – РОЇ! РІВНЯЙСЬ! СТРУНКО! ДО УРОЧИСТОГО ХОДУ, РОЯМИ –  ПРАПОРОНОСНА ГРУПА ПРЯМО, РЕШТА право-РУЧ!

Вправо глянь, рівним кроком, ходом – РУШ!

(Оркестр виконує козацький марш на місця.

Перед трибуною під оркестр проходять: прапороносна група, а за нею рої –  «урочистим ходом з виконанням військового вітання під час руху».

Колона організовано прямує до місця посадки в автобуси).

Додаток 6

ГОЛОВНИЙ ШТАБ

III (Всеукраїнського) етапу дитячо-юнацької

військово-патріотичної гри «Сокіл» («Джура»)

Н А К А З

№  1

________ 20__ р.                                                                              м. _______

_____ району

______ області

Про призначеннякозацькоїстаршини

табору III (Всеукраїнського) етапу
гри «Сокіл» («Джура»)

Відповідно до наказу Міністра освіти, молоді та спорту України від 04.07.2012 р. № 779 з метою організованого проведення Всеукраїнського етапу

НАКАЗУЮ:

1.     Призначити козацьку старшину табору у складі:

-         похідний отаман табору – _________;

-         головний суддя гри – _________;

-         осавул табору – ____________;

-         хорунжий табору – ______________;

-         обозний табору – _____________;

-         писар табору – _________________. 

2.       Головний штаб III (Всеукраїнського) етапу гри «Сокіл» («Джура») вітає учасників Всеукраїнського злету, бажає гарного таборування та успішного проходження етапів змагань.

Заступник директора Українського державного                   

центру туризму і краєзнавства учнівської молоді                 

Голова Ради козацьких отаманів України