Військові підрозділи доби Перших визвольних змагань

Серія плакатів "Військові підрозділи доби Перших визвольних змагань"

Листопадовий чин

Листопадовий чин (також Листопадова революція, Листопадовий переворот, Листопадовий зрив, Першолистопадове повстання; англ. November Action) — українське повстання, організоване в ніч з 31 жовтня на 1 листопада 1918 року Українською Національною Радою силами Українських січових стрільців у Королівстві Галичини і Волині, коронній землі Австро-Угорської імперії з метою встановлення влади Української Держави (названої згодом «Західноукраїнська Народна Республіка») на землях, на які вона обґрунтовано претендувала. У результаті утворилася держава площею 70 тис. км², що викликало невдоволення Польщі, яка розв'язала польсько-українську війну 1918—1919 років для захоплення Галичини.

«Хроніка Української повстанської армії 1942-1954».

Документальний фільм у двох частинах розповідає про історію Української повстанської армії 1942-1954 років крізь призму свідчень тридцяти чотирьох очевидців та безпосередніх учасників подій (з понад ста опитаних).Творці стрічки пропонують подивитися на український повстанський рух з перспективи «простих людей», без пафосу, містифікацій та пропагандистських кліше. 

Режисер: Тарас Химич

Іловайськ хроніки. Історія України.

Топ військових перемог українців.

Свідчення – це пам’ять

AFTERILOVAISK — це документальний проект пам’яті трагічних подій, що сталися в серпні 2014 року поблизу міста Іловайськ Донецької області. Тоді українські бійці виходили “зеленим коридором” із оточення і потрапили під розстріл. В “Іловайському котлі” українська армія зазнала найбільших втрат за всю свою історію. 

В п'яту річницю виходу з Іловайську – знайдіть час, послухайте, почитайте, подивіться ці розповіді. Поділіться ними з близькими. Бо ці свідчення – це пам’ять, яку ми маємо нести самі, і яку, на рівні генів, маємо прищеплювати прийдешнім поколінням.

Посилання

Український інститут національної пам'яті

Украї́нський інститу́т націона́льної па́м'яті (УІНП) — центральний орган виконавчої влади з реалізації державної політики у сфері відновлення та збереження національної пам'яті, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра культури.

Раніше — центральний орган виконавчої влади України зі спеціальним статусом, з 2010 до 2014 року — науково-дослідна бюджетна установа.

Основними завданнями Інституту задекларовано: посилення уваги суспільства до історії України, забезпечення всебічного вивчення етапів боротьби за відновлення державності України у XX столітті та здійснення заходів з увічнення пам'яті учасників національно-визвольної боротьби, жертв голодоморів та політичних репресій.

посилання на сайт:  https://uinp.gov.ua/

Олег Ольжич

Олег Ольжич ( Кандиба) .
Народився 21 липня 1907 року.
Очільник підпілля ОУН, поет, археолог і політик.
У трирічному віці почав читати, а вже в 5 написав свою першу п’єсу. У ньому поєднувався український романтизм і козацький авантюризм. Син аташе по культурі УНР Олександра Олеся виріс в еміграції у Чехії.
У 1929 році вступив до організації Українських Націоналістів й одразу став її референтом, налагодив випуск легальних і нелегальних видань українських націоналістів, об'єднав довкола себе відомих діячів культури та мистецтва. Під час німецько-фашистської окупації вирушає в Україну у складі похідних груп ОУН та організовує підпілля, на яке покладалося завдання розбудувати українське життя в умовах окупації. Після Арешту Андрія Мельника очолив ОУН. У квітні 1944 Гестапо арештувало Ольжича, а 10 червня він загинув у концтаборі Заксенгаузен від тортур.

Іван Мазепа

  25 липня 1687 Івана Мазепу було обрано гетьманом України.

  Мазепа став першим українським гетьманом, який незмінно тримав гетьманську булаву протягом майже 22 років (8081 днів). 

Метою Мазепи як гетьмана Війська Запорозького було об'єднання козацьких земель Лівобережжя, Правобережжя, Запоріжжя і, якщо можливо, Слобожанщини й Ханської України в складі єдиної Української держави під гетьманським реґіментом, встановлення міцної автократичної гетьманської влади у становій державі європейського типу зі збереженням традиційної системи козацького устрою.

  Цей період характеризувався економічним розвитком України-Гетьманщини, стабілізацією соціальної ситуації, піднесенням церковно-релігійного життя та культури.

Бої за Вапнярку

26 липня 1919 року розпочалася одна із найвідоміших битв радянсько-української війни - Бої за Вапнярку.

Віртуальний музей.

Історія, яку приховують російські історики: як козаки заставили Московське царство миру просити

Гордіться нащадки. Таких воїнів було лише два у світі.

Згадаймо, як виглядали захисники України сто років тому.

 В що вони вдягалися? Яку мали амуніцію та обмундирування?

Військова еліта української революції 1917-1921рр.