ЩО ОЗНАЧАЄ РЕЖИМ НАДЗВИЧАЙНОЇ СИТУАЦІЇ ТА ПІДВИЩЕНОЇ ГОТОВНОСТІ?

     Кодекс цивільного захисту України визначає надзвичайну ситуацію як обстановку на окремій території чи суб'єкті господарювання на ній або водному об'єкті, що характе­ризується порушенням нормальних умов життєдіяльності населення, спричинена катастрофою, аварією. пожежею, стихійним лихом, епідемією. епізоотією, епіфітотією, застосуванням засобів ураження або іншою небезпечною подією, що призвела (може призвести) до виникнення загрози життю або здоров'ю населення, великої кількості загиблих і постраждалих. завдання значних матеріальних збитків, а також до неможливості проживання населення на такій території чи об'єкті. провадження на ній господарської діяльності.

Підставами для тимчасового введення в Україні або в межах конкретної її території для єдиної державної системи цивільного захисту

режиму підвищеної готовності:

· на державному рівні — загроза виникнення надзвичайної ситуації державного рівня.

· на регіональному рівні загроза виникнення надзвичай ної ситуації регіонального рівня;

·    на місцевому рівні — загроза виникнення надзвичайної ситуації місцевого рівня.

режиму надзвичайної ситуації є:

· на державному рівні — виникнення надзвичайної ситуа­ції, що класифікується як ситуація державного рівня;

· на регіональному рівні — виникнення надзвичайної ситуації, що класифікується як ситуація регіонального рівня,

·   на місцевому рівні — виникнення надзвичайної ситуації, що класифікується як ситуація місцевого рівня.

   Рівень надзвичайної ситуації визначається відповідно до Порядку класифікації надзвичайних ситуацій за їх рівня­ми. затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 24 березня 2004 р. КР 368 (Офіційний вісник України, 2004 р„ N® 12, СТ. 740; 2009 p., № 24, ст. 800; 2013 р, № 41, ст. 1477).

   Залежно від масштабів і особливостей надзвичайної ситуації єдина державна система, якою керує Кабінет міністрів, може функціонувати в чотирьох режимах:

·        повсякденного функціонування;

·        підвищеної готовності;

·        надзвичайної ситуації;

·        над звичайного стану.

У разі введення на певній території режиму надзвичайної ситуації в державі створюється Державна комісія з надзвичайної ситуації. На місцях створюються регіональні комісії з надзвичайних ситуацій.

Відповідно до Постанови Кабінету міністрів України № 11 від 9 січня 2014 року «Про єдину державну систему цивільного захисту» основними завданнями, що виконуються єдиною державною системою цивільного захисту, є:

у режимі надзвичайної ситуації:

Ø здійснення оповіщення органів управління та сил цивіль­ного захисту, а також населення про виникнення надзвичай­ної ситуації та інформування його про дії в умовах такої ситуації;

Ø призначення керівника робіт з ліквідації наслідків надзви­чайної ситуації та утворення у разі потреби спеціальної комісії з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації; визначення зони надзвичайної ситуації; здійснення постійного прогнозування зони можливого поширення надзвичайної ситуації та масштабів можливих наслідків;

Ø організація робіт з локалізації і ліквідації наслідків надзви­чайно» ситуації, залучення для цього необхідних сил і засобів;

Ø організація та здійснення заходів щодо життєзабезпечен­ня постраждалого населення;

Ø організація та здійснення (у разі потреби) евакуаційних заходів;

Ø організація і здійснення радіаційного, хімічного, біологіч­ного, інженерного та медичного захисту населення і територій від наслідків надзвичайної ситуації.

Ø здійснення безперервного контролю за розвитком надзвичайної ситуації та обстановкою на аварійних об'єктах І прилеглих до них територіях: інформування органів управління цивільного захисту та населення про розвиток надзвичайної ситуації та заходи, що здійснюються;

у режимі підвищеної готовності:

Ø здійснення оповіщення органів управління та сил цивіль­ного захисту, а також населення про загрозу виникнення надзвичайної ситуації та інформування його про дії у можливій зоні надзвичайної ситуації;

Ø формування оперативних груп для виявлення причин погіршення обстановки та підготовки пропозицій щодо її нормалізації:

Ø посилення спостереження та контролю за гідрометеоро­логічною обстановкою, ситуацією на потенційно небезпеч­них об'єктах, території об'єкта підвищеної небезпеки та/або за його межами, території, на якій існує загроза виникнення геологічних та гідрогеологічних явищ і процесів, а також здійснення постійного прогнозування можливості виник­нення надзвичайних ситуацій та їх масштабів;

Ø уточнення (у разі потреби) планів реагування на надзвичайні ситуації, здійснення заходів щодо запобігання їх виникненню;

Ø уточнення та здійснення заходів щодо захисту населення і територій від можливих надзвичайних ситуацій;

Ø приведення у готовність наявних сил і засобів цивільного захисту, залучення у разі потреби додаткових сил і засобів.

Введення режиму надзвичайної ситуації не передбачає ніяких обмежень для громадян!

Чим відрізняються надзвичайні стан і ситуація?

    Відповідно до діючого законодавства, під надзвичайною ситуацією слід розуміти ситуацію на окремій території, в межах організації, на водотоці чи водоймі, за якої порушуються нормальні умови життя населення. Надзвичайна ситуація може бути державною, регіональною, місцевою, об'єктовою.

    Режим надзвичайної ситуації відрізняється від надзвичайного стану тим, що він не обмежує права і свободи людей. Але встановлює певні обов'язки для громадян, зокрема:

·       дотримуватись правил поведінки, безпеки та дій у надзвичайних ситуаціях;

·  до прибуття аварійно-рятувальних підрозділів вживати заходів для рятування населення і майна;

·        дотримуватися режимів захисту від епідемії, радіації тощо.

    Надзвичайний стан є особливим правовим режимом, що обмежує певні конституційні права людей та надає додаткові повноваження органам державної влади. Надзвичайний стан оголошується у разі наявності реальної загрози безпеці громадян або конституційному ладові, усунення якої іншими способами є неможливим.

    Слід зазначити, що деталі введення на території України надзвичайного стану можуть змінюватися РНБО залежно від обставин. Але зазвичай надзвичайний стан запроваджує такі обмежувальні заходи для громадян та бізнесу, як:

·    встановлення особливого режиму в'їзду і виїзду, а також обмеження свободи пересування по території, де вводиться надзвичайний стан;

·    обмеження руху транспорту;

· посилення охорони громадського порядку та об'єктів, що забезпечують життєдіяльність населення та народного господарства;

·     заборона проведення масових заходів, крім заходів, заборона на проведення яких встановлюється судом;

·     примусове відчуження або вилучення майна у юридичних і фізичних осіб.

    Зважаючи на те, що вірус Covid-19 є надзвичайною ситуацією природного характеру, відповідно до статті 17 Закону України «Про правовий режим надзвичайного стану», можуть вводитися додаткові обмежувальні заходи:

·  запровадження особливого порядку розподілення продуктів харчування і предметів першої необхідності;

·   усунення від роботи на період надзвичайного стану, в разі неналежного виконання своїх обов'язків, керівників державних підприємств, установ і організацій, від діяльності яких залежить нормалізація обстановки в районі надзвичайного стану, та покладення тимчасового виконання обов'язків зазначених керівників на інших осіб;

·   зміна режиму роботи підприємств, установ, організацій усіх форм власності, переорієнтація їх на виробництво необхідної в умовах надзвичайного стану продукції, інші зміни виробничої діяльності, необхідні для проведення аварійно-рятувальних і відновлювальних робіт;

·   мобілізація та використання ресурсів підприємств, установ і організацій, незалежно від форми власності для відвернення небезпеки та ліквідації надзвичайних ситуацій з обов'язковою компенсацією понесених втрат;

·    встановлення карантину та проведення інших обов'язкових санітарних та протиепідемічних заходів;

·       тимчасова заборона будівництва нових, розширення діючих підприємств та інших об'єктів, діяльність яких не пов'язана з ліквідацією надзвичайної ситуації або забезпеченням життєдіяльності населення та аварійно-рятувальних формувань тощо.

    Також, з метою ліквідації особливо тяжких надзвичайних ситуацій, у мирний час може здійснюватися цільова мобілізація, обсяги і строк проведення якої визначаються в указі президента України про введення надзвичайного стану.