КОНЦЕПЦІЯ
військово-патріотичного
виховання та громадського сприяння
безпеці
і обороні України
1. Загальні положення
В умовах
загрози денаціоналізації, втрати державної незалежності та потрапляння
українського суспільства у сферу впливу інших держав, виникає нагальна
необхідність переосмислення існуючих системних підходів, спрямованих
на посилення виховання громадян України, що діють на основі
національних та європейських цінностей, з метою утвердження
громадянської і громадської ініціативи.
Гібридна агресія
Російської Федерації проти України показала низку системних проблем готовності
держави до оборони, зокрема, неготовність значної частини громадян України
до виконання свого Конституційного обов’язку — захисту Вітчизни,
незалежності та територіальної цілісності України.
Виникає гостра
потреба в ефективному реагуванні на існуючі виклики:
·
низька ефективність системного механізму
реалізації державної політики в сфері військово-патріотичного виховання;
·
низька стійкість суспільства
до існуючих та потенційних загроз політичного, інформаційного
та військового характеру;
·
неготовність значної частини громадян
до захисту України;
·
низька ефективність системи допризовної
підготовки та військово-патріотичного виховання;
·
неефективність існуючого державного
механізму взаємодії та відсутність мотиваційних чинників участі
громадських організацій у процесах військово-патріотичного виховання;
·
низька ефективність сприяння органів
державної влади та місцевого самоврядування підготовці громадян України
до військової служби та підняття престижу військової служби;
·
брак системного характеру формування
національної (громадянської) ідентичності, як наслідок її формування
під впливом деструктивних внутрішніх і зовнішніх факторів, в тому
числі країни-агресора.
Мета
Концепції
Метою
Концепції є створення сучасної та ефективної загальнодержавної
системи військово-патріотичного виховання, початкової військової підготовки,
громадського сприяння безпеці і обороні держави.
Завданнями
Концепції є:
·
налагодження ефективної координації
та взаємодії органів державної влади, органів місцевого самоврядування
та інститутів громадянського суспільства у сфері військово-патріотичного
виховання громадян та підготовки їх до військової служби
за визначеними напрямами;
·
формування національної (громадянської)
ідентичності, готовності протистояти зовнішнім і внутрішнім загрозам,
збереження духовних та моральних цінностей Українського народу,
сформованих на історичних героїчних прикладах;
·
сприяння готовності громадян України
до виконання громадянського та конституційного обов’язку, щодо
захисту національних інтересів України;
·
створення нової системи
військово-патріотичного виховання, початкової військової підготовки молоді;
·
прийняття та оновлення державних
та місцевих програм національно-патріотичного виховання з окремим
напрямком військово-патріотичного виховання, початкової військової підготовки
та громадського сприяння безпеці та обороні;
·
формування широкої громадської підтримки
військово-патріотичного виховання та обороноздатності України;
·
запровадження дієвої системи
мотиваційних чинників громадського сприяння безпеці і обороні.
·
Військово-патріотичне виховання,
початкова військова підготовка мають здійснюватися відповідно до вимог
Конституції та законів України, актів Президента та Кабінету
Міністрів України за такими принципами:
·
загальнодержавна спрямованість;
·
пріоритет демократичних цінностей,
повага до конституційних прав, свобод і обов’язків людини
і громадянина;
·
виховання громадян
на національно-патріотичних традиціях українського народу та Збройних
Сил України;
·
узгодженість змісту, форм і методів
військово-патріотичного виховання, початкової військової підготовки
та громадського сприяння безпеці і обороні України.
2. Військово-патріотичне
виховання
Військово-патріотичне
виховання здійснюється за такими напрямами:
·
формування оборонної свідомості
(готовність громадянина до захисту України);
·
популяризація військової
та спеціалізованої державної служби;
·
розвиток військово-прикладного
і службово-прикладного спорту, технічної творчості та інновацій.
Формування
оборонної свідомості
В межах
напряму передбачається виконання таких завдань:
·
набуття суспільно-державних
(національних) цінностей (самобутність, воля, соборність, гідність), готовність
їх розвивати і захищати;
·
захист державного статусу української
мови і національної культури як державотворчого чинника української
нації;
·
засвоєння основ медіаграмотності задля
формування навичок критичного мислення та запобігання поширенню
недостовірної інформації щодо військових операцій, в яких брали участь
Збройні Сили України, формування національно-визвольного руху українців
у різні історичні періоди, тощо;
·
оновлення освітніх програм
та державного стандарту середньої освіти навчальних курсів
у програмах загальної середньої освіти;
·
впровадження спеціальних навчальних
курсів, лекцій, семінарів у формальній, неформальній та інформальній
освіті, зокрема курсу «Основи цивільної оборони (захисту)» з метою
підготовки всіх громадян для поводження в умовах військових дій
чи надзвичайних ситуацій;
·
широка інформаційна підтримка заходів
військово-патріотичного виховання, в тому числі із поширення
шанобливого ставлення до військових та ветеранів;
·
формування здатності відстоювати свої
права, відповідально ставитися до громадянських обов’язків, брати
відповідальність за своє власне життя;
·
формування здатності
до волонтерства та впливати на життя територіальної громади.
Популяризація
військової та спеціалізованої державної служби
В межах
напряму передбачається виконання таких завдань:
·
проведення заходів Всеукраїнської
дитячо-юнацької військово-патріотичної гри «Сокіл» («Джура»);
·
проведення військово-патріотичних
заходів та реалізація військово-патріотичних проєктів з елементами
початкової військової підготовки;
·
оновлення постійних експозицій
та тимчасових виставок в історичних (військово-історичних) музеях
відповідно до Стратегії національно-патріотичного виховання;
·
проведення екскурсій на військові
виставки та музеї;
·
підготовка та поширення
профорієнтаційних інформаційних матеріалів;
·
здійснення системної військово-шефської
роботи, установлення та підтримка зв’язків військових частин, військових
навчальних закладів з органами державної влади, органами місцевого
самоврядування, цивільними закладами освіти, громадськими об’єднаннями
з метою проведення спільних заходів з військово-патріотичного
виховання та покращення профорієнтаційної роботи;
·
реформування викладання предмету «Захист
України» відповідно до вимог часу та проведення ознайомчих заходів
з основ початкової військової підготовки.
Розвиток
військово-прикладного і службово-прикладного спорту, технічної творчості
та інновацій
В межах
напряму передбачається виконання таких завдань:
·
оптимізація видів військово-прикладного
та службово-прикладного спорту (військово-спортивні багатоборства, морські
багатоборства, парашутний спорт, пейнтбол, підводний спорт, пожежно-прикладний
спорт, практична стрільба, радіоспорт, рукопашний бій, спорт із собаками,
спортивне орієнтування, судномодельний спорт, авіамодельний спорт,
автомобільний спорт, автомодельний спорт, вертолітний спорт, ракетомодельний
спорт) та їх популяризація;
·
сприяння в організації
та проведення тренувань в спортивних школах та громадських
об’єднаннях;
·
проведення заходів, змагань,
тренувальних зборів, інструкторсько-суддівських семінарів;
·
сприяння отриманню технічної
та інженерної підготовки, розвитку конструювання і технічної
творчості.
3. Початкова військова підготовка
Початкова
військова підготовка проводиться з громадянами, у яких сформовано
оборонну свідомість та готовність до збройного захисту України,
що реалізується за такими напрямами:
·
вивчення нормативно-правових актів
з питань безпеки і оборони;
·
здійснення морально-психологічної
підготовки до військової служби;
·
засвоєння основ військової справи,
набуття громадянами освітніх та професійних кваліфікацій у сфері
безпеки і оборони.
Вивчення
нормативно-правових актів з питань безпеки і оборони
У межах
напряму передбачається виконання таких завдань:
·
ознайомлення із сферою національної
безпеки та оборони, військового будівництва та проходження військової
служби, завданнями та функціями сектору безпеки і оборони України,
їх характерними особливостями;
·
формування чітких уявлень про походження
Військової присяги і бойового прапора, військових відзнак і символіки
України, про зміст, значення та порядок складання Військової присяги;
·
розкриття відмінностей між військовою
та альтернативною (невійськовою) службою.
Здійснення
морально-психологічної підготовки до військової служби.
У межах
напрямку передбачається виконання таких завдань:
·
вивчення історії українського війська
відповідно до засад, визначених Стратегією національно-патріотичного
виховання, затвердженої Указом Президента України від 18.05.2019 № 286
(далі — Стратегія);
·
проходження перевірки
на морально-психологічну готовність до збройного захисту;
·
формування психологічної стійкості
та готовності до діяльності у складі військового колективу
в умовах проходження військової служби, а також до дій
в екстремальних ситуаціях.
Засвоєння основ
військової справи, набуття громадянами освітніх та професійних
кваліфікацій у сфері безпеки і оборони
У межах
напряму передбачається виконання таких завдань:
розвиток
системи цивільної оборони та добровільна професійна військова підготовка
населення;
·
проходження курсу початкової військової
підготовки;
·
підготовка за спеціалізаціями
з присвоєнням військово-облікових спеціальностей;
·
забезпечення навчання
у спеціалізованих класах з посиленою військово-спортивною
підготовкою, юридичних осіб приватного та публічного права, зокрема
військово-патріотичними громадські об’єднання, що отримали відповідну
ліцензію;
·
здійснення початкової військової
підготовки на базі спеціалізованих шкіл-ліцеїв та спеціалізованих
класів закріплених за окремими складовими сектору безпеки і оборони
України (видами/родами військ, окремими частинами, підрозділами
чи кораблями).
Військово-патріотичне
виховання та початкова військова підготовка (в тому числі
за навчальним предметом «Захист України») здійснюється в ресурсних
військово-патріотичних центрах (далі — Центр) утворених на базі
закладів загальної середньої, професійної, професійно-технічної, позашкільної
освіти, зокрема: Центрах, військових ліцеях та ліцеях з посиленою
військово-фізичною підготовкою, центрах національно-патріотичного виховання,
навчальних центрах територіальної оборони, військово-патріотичних громадських
об’єднаннях, інших юридичних осіб публічного і приватного права,
за умови отримання відповідної ліцензії.
Засновник
Центру має забезпечити його належне матеріально-технічне та кадрове
наповнення.
4. Громадське
сприяння безпеці та обороні
З метою
створення ефективного механізму взаємодії держави і громадянського
суспільства у системі військово-патріотичного виховання, зокрема,
початкової військової підготовки, реалізовувати громадське сприяння безпеці
та обороні за наступними напрямами:
·
розроблення механізму і ефективне
залучення інститутів громадянського суспільства до виконання завдань
військово-патріотичного виховання та початкової військової підготовки;
·
створення дієвої системи мотиваційних
чинників участі громадськості у сприянні безпеці та обороні;
·
сприяння проведенню інститутами
громадянського суспільства заходів, спрямованих на військово-патріотичне
виховання та початкову військову підготовку.
Розроблення
механізму і ефективне залучення інститутів громадянського суспільства
до виконання завдань військово-патріотичного виховання та початкової
військової підготовки
У межах
напряму передбачається виконання таких завдань:
·
створення реєстру фізичних
та юридичних осіб, готових брати участь у заходах
військово-патріотичного виховання, початкової військової підготовки —
«Громадський резерв сприяння безпеці і обороні» (далі — Реєстр).
До зазначеного Реєстру включаються: ветерани АТО/ООС; учасники бойових
дій; волонтери; організатори виховної роботи з дітьми та молоддю
(виховники); керівники спеціального центру чи напрямку; інструктори
за напрямками; профільні громадські об’єднання та громадські
формування; окремі громадяни;
·
розробка та впровадження системи
ліцензування юридичних та сертифікація фізичних осіб, що залучаються
до завдань військово-патріотичного виховання та початкової військової
підготовки.
Створення дієвої
системи мотиваційних чинників участі громадськості у сприянні безпеці
та обороні
У межах
напряму передбачається виконання таких завдань:
·
запровадження інституційної, проєктної
та фінансової підтримки інститутів громадянського суспільства
військово-патріотичного спрямування органами виконавчої влади та місцевого
самоврядування на конкурсній основі;
·
надання права пріоритетного користування
державним та комунальним майном юридичним особам, які ліцензовані,
виконують завдання програми військово-патріотичного виховання і внесені
до Реєстру;
·
запровадження відзнак та преміювань
органами державної влади та місцевого самоврядування для фізичних
і юридичних осіб за ефективну реалізацію завдань
військово-патріотичного виховання та початкової військової підготовки.
Сприяння
проведенню інститутами громадянського суспільства заходів, спрямованих
на військово-патріотичне виховання та початкову військову підготовку
У межах
напряму передбачається виконання таких завдань:
·
залучення представників громадянського
суспільства до розробки та реалізації державної програми
та місцевих програм національно-патріотичного виховання за напрямком
військово-патріотичного виховання та початкової військової підготовки;
·
підтримка заходів громадських об’єднань
на виконання завдань військово-патріотичного виховання та початкової
військової підготовки;
·
залучення фінансової
та організаційної підтримки державних та місцевих органів влади
до створення та діяльності ресурсних центрів військово-патріотичного
виховання, заснованих інститутами громадянського суспільства;
·
залучення громадськості
до проведення всеукраїнських і міжнародних проєктів у межах
військово-патріотичного виховання та початкової військової підготовки;
·
розгортання мережі ресурсних центрів
військово-патріотичного виховання інститутами громадянського суспільства для
системи таборування на основі Українського державного центру
національно-патріотичного виховання краєзнавства і туризму Міністерства
освіти і науки України;
·
інформаційна підтримка засобами масової
інформації, державними органами влади та органами місцевого самоврядування
діяльності інститутів громадянського суспільства військово-патріотичного
спрямування на постійній основі;
·
сприяння проведення інститутами
громадянського суспільства тематичних змін, лекцій, занять
з військово-патріотичного виховання у закладах відпочинку
та оздоровлення дітей.
5. Етапи
реалізації Концепції
Перший
етап — до двох років.
Передбачається:
·
вдосконалення нормативно-правової бази
і прийняття необхідних Законів та нормативно-правових актів, зокрема
оновлення освітніх програм та державного стандарту середньої освіти
навчальних курсів у програмах загальної середньої освіти;
·
розробка державної та місцевих
програм національно-патріотичного виховання за напрямком
військово-патріотичного виховання та початкової військової підготовки
із залученням представників громадянського суспільства;
·
розробка Міністерством освіти
і науки України навчальних профорієнтаційних програм за родами
та видами військ Збройних Силах України (базовою є підготовка
за програмою територіальної оборони), інших складових сектору безпеки
і оборони України, за участі фахівців з військової підготовки
із бойовим та педагогічним досвідом роботи з числа представників
військово-патріотичних громадських об’єднань і волонтерів спільно
з фахівцями Міністерства оборони України та Збройних Сил України;
·
створення «Громадського реєстру сприяння
безпеці і обороні» (Реєстру фізичних та юридичних осіб, готових брати
участь у заходах військово-патріотичного виховання, початкової військової
підготовки);
·
створення і налагодження роботи
відповідного структурного підрозділу Міністерства оборони України з питань
військово-патріотичного виховання, початкової військової підготовки
з метою взаємодії та координації між усіма суб’єктами реалізації
Концепції, до компетенції якого віднесено ведення Реєстру;
·
здійснення ліцензування юридичних
та сертифікація фізичних осіб, що залучаються до завдань
військово-патріотичного виконання та початкової військової підготовки;
·
розробка науково-методичної бази для
здійснення морально-психологічної підготовки до військової
та спеціалізованої державної служби;
·
розробка показників та індикаторів
охоплення населення заходами з військово-патріотичного виховання
та початкової військової підготовки;
·
створення пілотних проєктів
з відкриття та діяльності Центрів;
·
оновлення постійних експозицій та тимчасових
виставок в історичних (військово-історичних) відповідно до Стратегії;
·
оптимізація видів військово-прикладного
та службово-прикладного спорту та його популяризація;
·
удосконалення системи військово-шефської
роботи;
·
здійснення моніторингу та аналізу
виконання завдань першого етапу задля переходу до наступного етапу
реалізації Концепції.
Ефективна
реалізація завдань Концепції здійснюється лише за умови проведення
національної інформаційної кампанії з популяризації завдань
військово-патріотичного виховання та громадського сприяння безпеці
та обороні України на всіх етапах.
Другий
етап — до трьох років.
Передбачається:
·
реалізація державної та місцевих
програм національно-патріотичного виховання з окремим напрямом
військово-патріотичного виховання, початкової військової підготовки
та громадського сприяння безпеці та обороні;
·
налагодження роботи мережі Центрів;
·
здійснення інституційної, проєктної
та фінансової підтримки інститутів громадянського суспільства
військово-патріотичного спрямування органами виконавчої влади та місцевого
самоврядування на конкурсній основі;
·
проведення всеукраїнської інформаційної
кампанії;
·
розвиток системи цивільної оборони
та добровільна професійна військова підготовка населення;
·
удосконалення науково-методичної бази
для здійснення морально-психологічної підготовки до військової
та спеціалізованої державної служби;
·
удосконалення показників
та індикаторів охоплення населення заходами з військово-патріотичного
виховання та початкової військової підготовки;
·
запровадження системи відзнак
та заохочень органами державної влади та місцевого самоврядування для
фізичних і юридичних осіб за ефективну реалізацію завдань
військово-патріотичного виховання та початкової військової підготовки;
·
здійснення моніторингу та аналізу
виконання завдань другого етапу задля переходу до наступного етапу
реалізації Концепції.
Третій
етап — постійно.
Передбачається:
·
створення спеціалізованих класів
та здійснення на їх базі початкової військової підготовки
(зокрема — у закладах спеціалізованої освіти військового
спрямування);
·
розвиток системи добровільної
професійної військової підготовки населення;
·
наскрізне впровадження системи
військово-патріотичного виховання, початкової військової підготовки
і громадського сприяння безпеці та оборони України на національному
рівні.
6. Очікувані
результати
В результаті
реалізації Концепції має бути сформована система військово-патріотичного
виховання, початкової військової підготовки і громадського сприяння
безпеці та обороні України, що включає:
·
наскрізне інформаційне охоплення
громадян України від шкільного віку поняттям формування оборонної свідомості
(готовність громадянина до захисту України);
·
функціонування «Громадського реєстру
сприяння безпеці і обороні»;
·
щорічне збільшення на 10% чисельності
громадян України, що усвідомили необхідність захисту незалежності
і територіальної цілісності України (формування оборонної свідомості)
готових протистояти зовнішнім і внутрішнім загрозам, в тому числі,
інформаційного характеру;
·
щорічне збільшення на 3%
чисельності громадян, готових захищати незалежність і територіальну
цілісність України, в тому числі, ненасильницькими методами, такими
як волонтерство, благодійність тощо;
·
збільшення до 10% чисельності
повнолітніх громадян, готових до збройного захисту незалежності
та територіальної цілісності України;
·
постійне здійснення інституційної,
проєктної та фінансової підтримки інститутів громадянського суспільства
військово-патріотичного спрямування органами виконавчої влади та місцевого
самоврядування на конкурсній основі;
·
функціонування розгалуженої мережі
ресурсних військово-патріотичних центрів;
·
створення розгалуженої мережі
спеціалізованих шкіл-ліцеїв та спеціалізованих класів закріплених
за окремими складовими сектору безпеки і оборони України
в регіонах зі 100% охопленням закладів освіти навчальними
профорієнтаційними програмами за родами та видами військ;
·
максимальне охоплення громадян України
спеціальним навчальним курсом «Основи цивільної оборони (захисту)»;
·
формування позитивного іміджу Сил
безпеки та оборони України;
·
збільшення кількості заходів
військово-патріотичного виховання та інтенсивності військово-шефської
роботи;
·
щорічне збільшення кількості громадян
на 10%, які беруть участь у заходах військово-патріотичного
виховання, початкової військової підготовки молоді і громадського сприяння
безпеці і обороні.
7.
Фінансове забезпечення реалізації Концепції
Видатки
на реалізацію Концепції здійснюватимуться за рахунок коштів
державного і місцевих бюджетів та інших не заборонених
законодавством джерел.
Обсяг
видатків, необхідних для виконання Концепції, визначається щороку
з урахуванням можливостей державного та місцевих бюджетів під час
формування їх показників.
Немає коментарів:
Дописати коментар