Народ, що не стискає меч у своїх руках, носить ярмо на шиї... Ще не вмерла України і слава, і воля... Павло Чубинський Той, хто в біді кидає свій народ, стає його ворогом. Чингіз Айтматов Війна буде повторюватися до тих пір, поки питання про неї буде вирішуватися не тими, хто помирає на полі бою. Анрі Барбюс З москалями нема спільної мови. Степан Бандера Краще вмерти стоячи, ніж жити на колінах. Роман Шухевич







Послідовність дій при наданні першої допомоги потерпілому


Послідовність дій при наданні першої допомоги потерпілому

Перша медична допомога – це комплекс заходів, спрямованих на відновлення або збереження життя і здоров'я потерпілого. Її повинен надавати той, хто знаходиться поряд з потерпілим (взаємодопомога), або сам потерпілий (самодопомога) до прибуття медичного персоналу.
Від того, наскільки уміло і швидко надана перша допомога, залежить життя потерпі-лого.
Послідовність дій при наданні першої допомоги потерпілому:
- усунення дії на організм потерпілого небезпечних і шкідливих чинників (звіль-нення його від дії електроструму, винесення з небезпечної зони, гасіння одягу, що го-рить тощо);
- оцінка стану потерпілого;
- визначення характеру травми;
- виконання необхідних заходів щодо порятунку потерпілого (штучне дихання, зовнішній масаж серця, зупинка кровотечі і т. д.);
- виклик швидкої допомоги;
- підтримка життєвих функцій потерпілого до прибуття медперсоналу.
 Огляд потерпілого
 Знаходячись в пасивному положенні, потерпілий нерухомий, не може самостійно змі-нити прийняту позу, голова і кінцівки звішуються. Таке положення буває при несвідомому стані. Вимушене положення потерпілий приймає для полегшення важкого стану, ослаблення болів. Наприклад: при поразці легенів, плеври він вимушений лежати на ураженій стороні, положення лежачи на спині потерпілий приймає переважно при сильних болях в животі; при ураженні нирок, деякі потерпілі тримають ногу (з боку поразки) зігнутої в тазостегновому і колінному суглобі, оскільки при цьому болі ослабляються.
Основними показниками життєдіяльності організму є збережене дихання і серцева діяльність.
Ознаками життя є:
- наявність збереженого дихання, яке визначають по руху грудної клітки і живота, запоті-ванню дзеркала, прикладеного до носа і рота, руху грудочки вати або бинта, піднесеного до ніздрів;
- наявність серцевої діяльності, яка визначається шляхом прощупування пульсу на сонній артерії. Визначити пульс можна також на променевій артерії, розташованій під шкірою між шилоподібним відростком променевої кістки і сухожиллям внутрішнього промене-вого м'яза. Звичайна частота пульсу у здорової людини 60-75 уд./хв., ритм пульсу прави-льний, рівномірний. Пульс частішає при недостатності серцевої діяльності в результаті травм, при крововтраті, під час больових відчуттів. Значне порідшання частоти пульсу відбувається при важких станах (черепно-мозкова травма);
- наявність реакції зіниць на світло, яку визначають шляхом напряму на око пучка світла від будь-якого джерела; звуження зіниці свідчить про позитивну реакцію. При денному світлі ця реакція перевіряється таким чином: закривають око рукою на 2-3 хв., потім швидко прибирають руку; якщо зіниці звужуються, це свідчить про збереження функцій головного мозку;
Відсутність всього названого вище є сигналом до негайного проведення реаніма-ційних заходів (штучне дихання, непрямий масаж серця) до відновлення ознак життя. Про-ведення реанімаційних заходів слід продовжувати до появи ознак смерті.
 Ознаки смерті
 Біологічній смерті - необоротному припиненню життєдіяльності організму - передують агонія і клінічна смерть.
Агонія характеризується затемненою свідомістю, відсутністю пульсу, розладом дихання, яке стає неритмічним, поверхневим, судомним, зниженням артеріального тиску. Шкіра стає холодною, з блідим або синюшним відтінком. Після агонії наступає клінічна смерть. Клінічна смерть - стан, при якому відсутні основні ознаки життя, - серцебиття і дихання, але ще не розвинулися необоротні зміни в організмі. Клінічна смерть триває 5-8 хвилин. Да-ний період необхідно використовувати для проведення реанімаційних заходів. Після закін-чення цього часу наступає біологічна смерть.
Ознаками смерті є:
- відсутність дихання;
- відсутність серцебиття;
- відсутність чутливості на больові та термічні подразники;
- зниження температури тіла;
- помутніння і висихання рогівки ока;
- відсутність блювотного рефлексу (при натисканні на корінь язика);
- трупні плями синьо-фіолетового або багрово-червоного кольору на шкірі обличчя, грудей, живота;
- трупне задубіння, що з’являється через 2-4 год. після смерті.
Остаточне рішення про смерть потерпілого приймається у встановленому законодавством порядку.
При наданні першої допомоги слід керуватися наступними принципами:
1. правильність і доцільність;
2. швидкість;
3. обдуманість, рішучість і спокій.
Зберігайте спокій. Якою б серйозною не була травма або небезпечно. ситуація, паніка тільки ослабить вашу здатність думати і понизить ефективність ваших дій. Крім того, при цьому ви втратите час, а в кризовій ситуації час може вирішити на користь життя або смерті.
Уникайте непотрібного ризику. Це не боязливість. Ви не зможете нікому допомогти, якщо самі постраждаєте.
Перш ніж діяти, подумайте ретельно і спокійно, але, по можливості, швидко. Нама-гайтеся заспокоїти і втішити потерпілих.
З'ясуйте, чи немає інших уцілілих людей, що зберегли активність і могли б допомог-ти вам впоратися з ситуацією. Зокрема, пошукайте, чи немає серед уцілілих медиків або лю-дей, більш досвідчених, ніж ви.
При оцінці наслідків нещасного випадку максимально використовуйте свої органи чуття. Питайте, дивіться, слухайте, нюхайте. Потім подумайте і дійте. Попросіть потерпілого описати свої симптоми, сказати вам, що, на його думку, відбулося, і що, згідно його відчут-тям, у нього не в порядку.
Способи надання першої допомоги залежать від стану потерпілого.
Якщо потерпілий дихає дуже рідко і судорожно (як би із схлипуванням), але у ньо-го прощупується пульс, то необхідно негайно робити штучне дихання.
Якщо у потерпілого відсутні свідомість, дихання, пульс, шкірний покрив синюш-ний, а зіниці розширені, слід негайно приступити до реанімації ( тобто оживлення) шляхом проведення штучного дихання і зовнішнього (непрямого) масажу серця.
Не слід роздягати потерпілого, втрачаючи на це дорогоцінні секунди. Спроби реа-німації ефективні в тих випадках, коли з моменту зупинки серця пройшло не більше 4 хвилин, тому першу допомогу слід надавати негайно.
Не можна потерпілого вважати померлим, висновок про смерть робить тільки мед. персонал. Приступивши до реанімації, слід обов’язково забезпечити і виклик швидкої ме-дичної допомоги.

За посібником: ПЕРША МЕДИЧНА ДОПОМОГА. Ївженко С. М., Гафіатуліна І. В. МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ ДЛЯ ВЧИТЕЛІВ ПРЕДМЕТУ ОБЖ ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ ШКІЛ. Полтава, 2004.


Немає коментарів: