Послідовність
дій при наданні першої допомоги потерпілому
Перша медична допомога – це комплекс заходів, спрямованих на відновлення або збереження
життя і здоров'я потерпілого. Її повинен надавати той, хто знаходиться поряд з
потерпілим (взаємодопомога), або сам потерпілий (самодопомога) до прибуття
медичного персоналу.
Від того, наскільки уміло і швидко надана перша
допомога, залежить життя потерпі-лого.
Послідовність дій при наданні першої допомоги
потерпілому:
- усунення дії на організм потерпілого небезпечних
і шкідливих чинників (звіль-нення його від дії електроструму, винесення з
небезпечної зони, гасіння одягу, що го-рить тощо);
- оцінка стану потерпілого;
- визначення характеру травми;
- виконання необхідних заходів щодо порятунку
потерпілого (штучне дихання, зовнішній масаж серця, зупинка кровотечі і т. д.);
- виклик швидкої допомоги;
- підтримка життєвих функцій потерпілого до
прибуття медперсоналу.
Огляд потерпілого
Знаходячись в пасивному положенні, потерпілий
нерухомий, не може самостійно змі-нити прийняту позу, голова і кінцівки
звішуються. Таке положення буває при несвідомому стані. Вимушене положення
потерпілий приймає для полегшення важкого стану, ослаблення болів. Наприклад:
при поразці легенів, плеври він вимушений лежати на ураженій стороні, положення
лежачи на спині потерпілий приймає переважно при сильних болях в животі; при
ураженні нирок, деякі потерпілі тримають ногу (з боку поразки) зігнутої в
тазостегновому і колінному суглобі, оскільки при цьому болі ослабляються.
Основними показниками життєдіяльності організму є
збережене дихання і серцева діяльність.
Ознаками життя є:
- наявність збереженого дихання, яке визначають по
руху грудної клітки і живота, запоті-ванню дзеркала, прикладеного до носа і
рота, руху грудочки вати або бинта, піднесеного до ніздрів;
- наявність серцевої діяльності, яка визначається
шляхом прощупування пульсу на сонній артерії. Визначити пульс можна також на
променевій артерії, розташованій під шкірою між шилоподібним відростком
променевої кістки і сухожиллям внутрішнього промене-вого м'яза. Звичайна
частота пульсу у здорової людини 60-75 уд./хв., ритм пульсу прави-льний,
рівномірний. Пульс частішає при недостатності серцевої діяльності в результаті
травм, при крововтраті, під час больових відчуттів. Значне порідшання частоти
пульсу відбувається при важких станах (черепно-мозкова травма);
- наявність реакції зіниць на світло, яку
визначають шляхом напряму на око пучка світла від будь-якого джерела; звуження
зіниці свідчить про позитивну реакцію. При денному світлі ця реакція
перевіряється таким чином: закривають око рукою на 2-3 хв., потім швидко прибирають
руку; якщо зіниці звужуються, це свідчить про збереження функцій головного
мозку;
Відсутність всього названого вище є сигналом до
негайного проведення реаніма-ційних заходів (штучне дихання, непрямий масаж
серця) до відновлення ознак життя. Про-ведення реанімаційних заходів слід
продовжувати до появи ознак смерті.
Ознаки смерті
Біологічній смерті - необоротному припиненню
життєдіяльності організму - передують агонія і клінічна смерть.
Агонія характеризується затемненою свідомістю,
відсутністю пульсу, розладом дихання, яке стає неритмічним, поверхневим,
судомним, зниженням артеріального тиску. Шкіра стає холодною, з блідим або
синюшним відтінком. Після агонії наступає клінічна смерть. Клінічна смерть -
стан, при якому відсутні основні ознаки життя, - серцебиття і дихання, але ще
не розвинулися необоротні зміни в організмі. Клінічна смерть триває 5-8 хвилин.
Да-ний період необхідно використовувати для проведення реанімаційних заходів.
Після закін-чення цього часу наступає біологічна смерть.
Ознаками смерті є:
- відсутність дихання;
- відсутність серцебиття;
- відсутність чутливості на больові та термічні
подразники;
- зниження температури тіла;
- помутніння і висихання рогівки ока;
- відсутність блювотного рефлексу (при натисканні
на корінь язика);
- трупні плями синьо-фіолетового або
багрово-червоного кольору на шкірі обличчя, грудей, живота;
- трупне задубіння, що з’являється через 2-4 год.
після смерті.
Остаточне рішення про смерть потерпілого
приймається у встановленому законодавством порядку.
При наданні першої допомоги слід керуватися
наступними принципами:
1. правильність і доцільність;
2. швидкість;
3. обдуманість, рішучість і спокій.
Зберігайте спокій. Якою б серйозною не була травма
або небезпечно. ситуація, паніка тільки ослабить вашу здатність думати і
понизить ефективність ваших дій. Крім того, при цьому ви втратите час, а в
кризовій ситуації час може вирішити на користь життя або смерті.
Уникайте непотрібного ризику. Це не боязливість. Ви
не зможете нікому допомогти, якщо самі постраждаєте.
Перш ніж діяти, подумайте ретельно і спокійно, але,
по можливості, швидко. Нама-гайтеся заспокоїти і втішити потерпілих.
З'ясуйте, чи немає інших уцілілих людей, що
зберегли активність і могли б допомог-ти вам впоратися з ситуацією. Зокрема,
пошукайте, чи немає серед уцілілих медиків або лю-дей, більш досвідчених, ніж
ви.
При оцінці наслідків нещасного випадку максимально
використовуйте свої органи чуття. Питайте, дивіться, слухайте, нюхайте. Потім
подумайте і дійте. Попросіть потерпілого описати свої симптоми, сказати вам,
що, на його думку, відбулося, і що, згідно його відчут-тям, у нього не в
порядку.
Способи надання першої допомоги залежать від стану
потерпілого.
Якщо потерпілий дихає дуже рідко і судорожно (як би
із схлипуванням), але у ньо-го прощупується пульс, то необхідно негайно робити
штучне дихання.
Якщо у потерпілого відсутні свідомість, дихання,
пульс, шкірний покрив синюш-ний, а зіниці розширені, слід негайно приступити до
реанімації ( тобто оживлення) шляхом проведення штучного дихання і зовнішнього
(непрямого) масажу серця.
Не слід роздягати потерпілого, втрачаючи на це
дорогоцінні секунди. Спроби реа-німації ефективні в тих випадках, коли з
моменту зупинки серця пройшло не більше 4 хвилин, тому першу допомогу слід
надавати негайно.
Не можна потерпілого вважати померлим, висновок про
смерть робить тільки мед. персонал. Приступивши до реанімації, слід обов’язково
забезпечити і виклик швидкої ме-дичної допомоги.
За посібником: ПЕРША МЕДИЧНА ДОПОМОГА. Ївженко С.
М., Гафіатуліна І. В. МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ ДЛЯ ВЧИТЕЛІВ ПРЕДМЕТУ ОБЖ
ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ ШКІЛ. Полтава, 2004.
Немає коментарів:
Дописати коментар