На відміну від багатьох визвольних змагань періоду 1917-1921 років, Вапнярська визвольна операція армії УНР – це історична класична перемога українського війська над більшовицькими підрозділами Червоної армії, бої з якими тривали на території сучасних Вінниччини та Одещини протягом липня – серпня1919 року. Головним завданням 3-ї пішої дивізії армії УНР на той час було захоплення Вапнярського залізничного вузла (нині – станція Вапнярка Томашпільського району Вінницької області), який мав величезне стратегічне транспортне значення, і був ключовим для подальшого розгортання наступу у напрямку Одеси й Умані. Разом з тим, для Червоної армії Вапнярка мала стати «відправною точкою» для просування на Жмеринку і Проскурів, аби відрізати Армію УНР від Києва та Одеси.
Маючи менше військової сили та забезпечення, начальник 3-ї дивізії Олександр Удовиченко обрав тактику маневрування і локального знищення окремих ворожих підрозділів, так би мовити,«по одинці». Враховуючи кількість та якість більшовицьких сил, які змагалися за Вапнярський залізничний вузол, помилка командування дивізії могла призвести до повного її знищення. Чоловий наступ на станцію Вапнярка вздовж залізничної колії здійснював 9-й Стрілецький полк 3-ї дивізії, а з запілля провадив атаку її 7-й «Синій полк», перший курінь якого блискуче провів тилову атаку і здобув станцію.
Після перемоги 3-тя піша дивізія Дієвої Армії УНР під командуванням Олександра Удовиченка за виняткову стійкість і відвагу була офіційно удостоєна назви «Залізна».
Автор картини Орленов Артур, художник студії Українського батального мистецтва.
Немає коментарів:
Дописати коментар