Народ, що не стискає меч у своїх руках, носить ярмо на шиї... Ще не вмерла України і слава, і воля... Павло Чубинський Той, хто в біді кидає свій народ, стає його ворогом. Чингіз Айтматов Війна буде повторюватися до тих пір, поки питання про неї буде вирішуватися не тими, хто помирає на полі бою. Анрі Барбюс З москалями нема спільної мови. Степан Бандера Краще вмерти стоячи, ніж жити на колінах. Роман Шухевич








Минуло 32 роки від того трагічного осіннього дня, коли стіни Іваничівської СШ №2 здригнулись від вибуху «навчальної» гранати, яка виявилась бойовою. Здригнулося селище, здригнулась Волинь, відлуння поширилось далеко за межі України.


Довідка. 29 листопада 1983 року Юрій Лелюков трагічно загинув, врятувавши 26 дітей. Під час уроку, де він розповідав і показував дітям принцип дії гранати, одна з гранат виявилася не навчальною, а бойовою. За чотири секунди, що лишалися до вибуху, Юрій Миколайович прийняв найважливіше у своєму житті рішення – закрив гранату власним тілом.

Немає коментарів: