Додаток до листа Міністерства освіти і науки
від 11.08.2020 № 1/9-430
від 11.08.2020 № 1/9-430
Методичні
рекомендації щодо викладання навчальних предметів
у закладах загальної
середньої освіти у 2020/2021 навчальному році
Організація
освітньої діяльності у закладах загальної середньої освіти у 2020/2021
навчальному році здійснюватиметься відповідно до законів України «Про освіту»,
«Про повну загальну середню освіту», Концепції реалізації державної політики у
сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період
до 2029 року (схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14.12.2016
№ 988-р - https://cutt.ly/OyA9z5p), Державного стандарту початкової освіти,
затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 87 (у
редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24.07.2019 № 688) (у 1-3
класах), Державного стандарту початкової загальної освіти, затвердженого
постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2011 № 462 (у 4-х класах);
Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти затвердженого
постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1392.
Виконання вимог
зазначених державних стандартів є обов’язковим для всіх закладів загальної
середньої освіти незалежно від підпорядкування, типів і форми власності.
Основним документом,
що забезпечує досягнення учнями визначених відповідним Державними стандартами
результатів навчання є освітня програма закладу загальної середньої освіти.
Освітня програма закладу освіти, який здійснює свою діяльність на різних рівнях
освіти, може бути наскрізною (з 1 по 11/12 класи), або для певного рівня
освіти. Документ схвалюється педагогічною радою закладу освіти та затверджується
його керівником. Основою для розроблення освітньої програми є стандарт освіти
відповідного рівня.
У 5-11 класах закладів
загальної середньої освіти освітній процес здійснюватиметься відповідно до
таких типових освітніх програм: «Типова освітня програма закладів загальної
середньої освіти ІІ ступеня», затверджена наказом МОН від 20.04.2018 № 405; 2
«Типова освітня програма закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня»,
затверджена наказом МОН від 20.04.2018 № 408 (у редакції наказу МОН від
28.11.2019 №1493 зі змінами, внесеними наказом МОН від 31.03.2020 № 464).
У навчальному плані освітньої програми закладу
освіти конкретизується розподіл годин інваріантного та варіативного складників.
Звертаємо увагу, що під час
складання освітніх програм закладів освіти та відповідних навчальних планів
заклад освіти має повноваження здійснювати перерозподіл навчальних годин
навчального плану в межах 15% від загального обсягу навчального навантаження.
При цьому можливою є зміна моделей інтеграції освітніх галузей. Використання
годин варіативного складника навчальних планів може йти на збільшення годин на
вивчення окремих предметів інваріантного складника, упровадження курсів за
вибором, проведенням індивідуальних консультацій та групових занять. Вибір між
упровадженням курсів за вибором і проведенням індивідуальних консультацій та
групових занять заклад освіти здійснює з урахуванням індивідуальних навчальних
можливостей та пізнавальних інтересів здобувачів освіти і спрямовує на
забезпечення умов диференціації та індивідуалізації освітнього процесу. Умовою
для їх упровадження має бути запит батьків, наявність груп дітей з певними
пізнавальними інтересами, готовність педагогів до проведення курсів за вибором.
Найбільш раціональним вважаємо використання годин варіативної складової у
старшій школі на посилення вивчення предметів, які винесено для складання ЗНО,
оскільки, як і в минулі роки, ЗНО засвідчило, що значна частина випускників не
має певних базових знань і вмінь з багатьох предметів.
У разі використання
варіативної складової на вивчення курсу за вибором до переліку навчальних
програм, який є складником освітньої програми, додається програма цього курсу.
Звертаємо увагу, що програма курсу за вибором повинна мати відповідний гриф і
входити до переліку навчальних програм, підручників та навчально-методичних
посібників, рекомендованих МОН для використання у закладах загальної середньої
освіти (https://cutt.ly/oyP5J3V). При розподілі варіативного складника
навчального плану слід враховувати гранично допустиме навантаження.
Акцентуємо увагу на тому, що відповідно до
Порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у закладах загальної
середньої освіти (додаток 2 до наказу Міністерства освіти і науки України від
20.02.2002 № 128, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.03.2002 р.
за № 229/6517, із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства освіти N 572
від 09.10.2002 наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту N 921 від
17.08.2012 наказом Міністерства освіти і науки N 401 від 08.04.2016) клас може
ділитися на групи під час вивчення української та іноземної мов за умови більше
27 учнів у класі, під час проведення практичних занять з інформатики з
використанням комп’ютерів за умови не менше 8 учнів у групі. Можливість поділу
класів на групи при вивченні окремих предметів має бути зафіксована в освітній
програмі закладу освіти.
В освітніх
програмах загальний обсяг навчального навантаження визначається у навчальному
плані, очікувані результати навчання здобувачів освіти окреслюються у
навчальних програмах предметів/інтегрованих курсів (що є складниками освітньої
програми).
В освітній програмі закладу освіти, що
складена на основі типової освітньої програм чи іншої освітньої програми та
може бути впроваджена відповідно до чинних нормативних документів, навчальні
програми предметів/інтегрованих курсів подаються переліком.
На основі навчальної програми
предмета/інтегрованого курсу вчитель складає календарно-тематичне планування з
урахуванням навчальних можливостей учнів класу.
Календарно-тематичне та
поурочне планування
здійснюється вчителем у довільній формі, у тому числі з використанням
друкованих чи електронних джерел тощо. Формат, обсяг, структура, зміст та
оформлення календарно-тематичних планів та поурочних планів-конспектів є
індивідуальною справою вчителя. Встановлення універсальних стандартів таких
документів у межах закладу загальної середньої освіти міста, району чи області
є неприпустимим.
Автономія вчителя має
бути забезпечена академічною свободою, включаючи свободу викладання, свободу від
втручання в педагогічну, науково-педагогічну та наукову діяльність, вільним
вибором форм, методів і засобів навчання, що відповідають освітній програмі,
розробленням та впровадженням авторських навчальних програм, проєктів, освітніх
методик і технологій, методів і засобів, насамперед методик компетентнісного
навчання.
Вчитель має право на
вільний вибір освітніх програм, форм навчання, закладів освіти, установ і
організацій, інших суб’єктів освітньої діяльності, що здійснюють підвищення
кваліфікації та перепідготовку педагогічних працівників.
Під час розроблення
календарно-тематичного та системи поурочного планування вчитель має самостійно
вибудовувати послідовність формування очікуваних результатів навчання, враховуючи
при цьому послідовність розгортання змісту в підручнику. Учитель може
переносити теми уроків, відповідно до того, як учні засвоїли навчальний
матеріалю визначати кількість годин на вивчення окремих тем. Адміністрація
закладу загальної середньої освіти або працівники методичних служб можуть лише
надавати методичну допомогу вчителю, з метою покращення освітнього процесу, а
не контролювати його.
Оцінювання результатів
навчання учнів у закладах загальної середньої освіти урегульовано такими
документами:
-
Закон
України «Про повну загальну середню освіту» (стаття 17);
-
Порядок
переведення учнів (вихованців) закладу загальної середньої освіти до наступного
класу, затверджений наказом Міністерства освіти і науки України 14.07.2015 №
762 (у редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 08.05.2019 №
621), зареєстрований в Міністерстві юстиції України 30.07.2015 за № 924/27369;
4
-
Інструкція
з ведення класного журналу 5-11(12)-х класів загальноосвітніх навчальних
закладів, затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від
03.06.2006 № 496.
Враховуючи численні звернення
громадян, які надходять до Міністерства освіти і науки України, звертаємо увагу
на питання підсумкового (тематичного, семестрового, річного) оцінювання.
При виставленні тематичної оцінки враховуються всі види
навчальної діяльності, що підлягали оцінюванню протягом вивчення теми. При
цьому проведення окремої тематичної атестації при здійсненні відповідного
оцінювання не передбачається.
Семестрове оцінювання здійснюється на підставі тематичних оцінок.
При цьому мають враховуватися динаміка особистих навчальних досягнень учня
(учениці) з предмета протягом семестру, важливість теми, тривалість її
вивчення, складність змісту тощо.
Річне оцінювання
здійснюється на підставі семестрових або скоригованих семестрових оцінок. Річна
оцінка не обов’язково є середнім арифметичним від оцінок за І та ІІ семестри.
При виставлення річної оцінки мають враховуватися: динаміка особистих
навчальних досягнень учня (учениці) з предмета протягом року; важливість тем,
які вивчались у І та ІІ семестрах, тривалість їх вивчення та складність змісту;
рівень узагальнення й уміння застосовувати набуті протягом навчального року
знання тощо.
Наголошуємо, що відповідно
до чинних нормативних актів і семестрова і річна оцінки можуть підлягати
коригуванню.
Коригування семестрової оцінки проводиться
згідно з пунктом 3.2. Інструкції з ведення класного журналу 5-11(12)-х класів
загальноосвітніх навчальних закладів, затвердженої наказом Міністерства освіти
і науки України від 03.06.2006 № 496.
Коригування річної оцінки
проводиться згідно з пунктами 9-10 Порядку переведення учнів (вихованців)
закладу загальної середньої освіти до наступного класу, затвердженого наказом
Міністерства освіти і науки України 14.07 2015 № 762 (у редакції наказу
Міністерства освіти і науки України від 08 травня 2019 року № 621),
зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 липня 2015 р. за № 924/27369,
річне оцінювання може коригуватись.
Структура навчального року
(за чвертями, півріччями, семестрами), тривалість навчального тижня, дня,
занять, відпочинку між ними, інші форми організації освітнього процесу
встановлюються закладом загальної середньої освіти у межах часу, передбаченого
освітньою програмою.
На початку 2020-2021
навчального року, задля забезпечення якісного виконання освітніх програм в
умовах очного та/або дистанційного навчання, пропонуємо приділити більше уваги
традиційному повторенню вивченого матеріалу за минулий рік, запровадити
«коригуюче навчання».
Для цього може бути
проведено діагностичні роботи (усні співбесіди) опитування в 2-11-х класах з
основних навчальних предметів з метою визначення рівня засвоєння матеріалу
учнями за попередній рік (здебільшого, за період карантину). Слід зазначити, що
оцінки за такі діагностичні роботи не 5 бажано виставляти до класного журналу,
адже вони є орієнтиром для визначення рівня залишкових знань і вмінь.
Відповідно до результатів, спланувати роботу (колективну або індивідуальну)
щодо актуалізації окремих тем, систематизації знань та умінь, практичного їх
закріплення тощо. Тривалість періоду такого навчання кожен вчитель визначає
самостійно: попередньо планує з урахуванням досвіду організації дистанційного
навчання в минулому році, вносить певні корективи до плану після проведення
діагностичних робіт.
Рекомендуємо під час
календарно-тематичного планування у навчальних програмах і календарно-тематичних
планах виділити ключові теми, на яких ґрунтується подальше опрацювання
програмового матеріалу. Це дозволить без порушення системи програмових вимог
ущільнювати, оптимізувати вивчення предмета, концентрувати увагу на
відпрацюванні позицій, що мають забезпечити якісну самостійну роботу учнів в
умовах дистанційного навчання. Під час вибору на початку навчального року
навчально-методичного комплексу для вивчення предмета передбачити можливості
використання засобів та інструментарію дистанційного навчання в умовах очного
навчання. У зв’язку із світовим викликом щодо епідеміологічної ситуації, що має
місце і в Україні, та необхідністю введення карантинних заходів задля
запобігання поширенню вірусних хвороб, під час планування організаційних заходів,
що забезпечують освітній процес, у тому числі і під час календарнотематичного
планування з предметів важливо врахувати можливість організації освітнього
процесу в межах навчального року в умовах карантину. Для організації
дистанційного навчання в цей період пропонуємо скористатися методичними
рекомендаціями, поданими у листах МОН від 23.03.2020 № 1/9-173; від 16.04.2020
№ 1/9-213; методичними рекомендаціями «Організація дистанційного навчання в
школі» (авт. А. Лотоцька, А. Пасічник), розробленими за підтримки МОН (https://cutt.ly/MynTayc)
При організації освітнього
процесу в карантинних умовах має забезпечуватись:
-
соціальне
дистанціювання;
-
мінімізація
переміщення здобувачів освіти та комунікація між ними в межах закладу освіти;
-
дотримання
нормативів наповнюваності класів та інших вимог законодавства про освіту.
Школа може організувати
дистанційне навчання за допомогою: поєднання онлайн-занять через Zoom, Skype,
Instagram, Google, Hangouts; заздалегідь записаних відеоуроків, презентацій від
вчителів чи із зовнішніх освітніх ресурсів; ретельно підібраних завдань для
самостійної роботи із подальшою перевіркою; використання безкоштовних
вебсерверів та платформ, наприклад, Google, Classroom, Moodle, Microsoft Teams.
Надзвичайно важливим є чітка система
організації навчання в школі з самостійним опрацюванням матеріалу (розклад,
критерії оцінювання, узгодження кількості контрольних робіт (не більше 3 на
тиждень), врахування вікових особливостей щодо виконання домашніх завдань).
Домашні завдання мають бути посильними для самостійного виконання дітьми (мати
чіткі поради та інструкції)
Важливо продовжити
навчання педагогів у напрямі опанування інформаційними технологіями та їх
ефективного використання в роботі. В умовах нового формату освітньої діяльності
в Україні рекомендуємо вчителям закладів загальної середньої освіти
вдосконалювати також цифрові компетентності, які активізують пізнавальний
інтерес учнів до використання додаткових навчальних матеріалів, розміщених на
освітніх електронних ресурсах. Актуальність даного питання підтверджена
використанням дистанційної форми навчання в період карантинних заходів на
території України.
Актуальною формою навчання є також
розміщення записів відеоуроків з різних навчальних предметів, презентацій,
відеоконференцій, інформування учнів та батьків про освітні ресурси, що
сприятиме кращому засвоєнню знань учнів із різними рівнями підготовки. Важливо,
щоб в учнів були чіткі інструкції до завдань, які необхідно виконати, та був
вільний доступ до навчальних матеріалів.
Якщо вчитель чітко спланує
роботу, визначиться як буде проводити дистанційне навчання, які цифрові сервіси
буде використовувати, підготує/використовуватиме якісні навчальні матеріали та
організує зворотній зв'язок з учнями, то таке навчання забезпечить необхідну
якість освітніх послуг.
Задля забезпечення
якісного виконання освітніх програм в умовах очного та дистанційного навчання
пропонуємо під час календарно-тематичного планування у навчальних програмах і
календарно-тематичних планах виділити ключові теми, на яких ґрунтується
подальше опрацювання програмового матеріалу. Це дозволить без порушення системи
програмових вимог ущільнювати, оптимізувати вивчення предмета, концентрувати
увагу на відпрацюванні позицій, що мають забезпечити якісну самостійну роботу
учнів в умовах дистанційного навчання. Під час вибору на початку навчального
року навчально-методичного комплексу для вивчення предмета передбачити
можливості використання засобів та інструментарію дистанційного навчання в
умовах очного навчання. Важливим є формування у здобувачів освіти уміння
вчитися з використанням ІТ, а в учителів – уміння забезпечувати цей процес має
стати пріоритетним освітнім завданням закладів освіти у 2020/2021 навчальному
році. У зв’язку з вище окресленим робота закладів освіти в умовах очного і
дистанційного навчання зумовлює необхідність підвищення кваліфікації
педагогічних працівників із зазначених питань. Звертаємо увагу керівників
закладів освіти, їх заступників та педагогічних працівників, що зміни в змісті
науково-методичної роботи в закладах освіти мають відображати і питання теорії
та практики впровадження концептуальних засад реформування загальної середньої
освіти «Нова українська школа». Пропонуємо у цій роботі використовувати видані
за кошти державного бюджету навчально-методичні посібники для педагогічних
працівників, що 7 висвітлюють загально дидактичні питання та питання методик
навчання у Новій українській школі. З електронним варіантом
навчально-методичних посібників можна ознайомитися на сайті Інституту
модернізації змісту освіти на сторінці електронної бібліотеки за покликанням https://cutt.ly/lyP5Ay2
Організація
освітнього процесу і в умовах очного, і в умовах дистанційного навчання не повинна
призводити до перевантаження учнів та має забезпечувати безпечні та нешкідливі
умови здобуття освіти. Режим роботи закладу загальної середньої освіти
визначається закладом освіти самостійно на основі відповідних
нормативно-правових актів. Задля дотримання безпечних умов перебування
учасників освітнього процесу у закладі освіти рекомендуємо керуватись
нормативними документами Міністерства охорони здоров’я України, місцевих
органів влади щодо здійснення протиепідемічних заходів. Організація освітнього
процесу у 2020/2021 навчального році реалізуватиметься також із врахуванням
результатів знакової події для української освіти: у грудні 2019 року
оприлюднено Національний звіт за результатами міжнародного дослідження якості
освіти PISA-2018, у якому Україна брала участь вперше (режим доступу:
http://testportal.gov.ua), який містить рекомендації щодо подальшого розвитку
освіти в Україні в коротко та довгостроковій перспективах.
Окрім того, PISA не перевіряє, чи засвоїли
учні зміст освітньої програми, а оцінює, наскільки учні здатні використовувати
здобуті знання, уміння та навички в реальному житті. Кожне дослідження PISA має
провідну компетентність: для PISA-2018 була читацька грамотність, для PISA-2021
стане математична, для PISA-2024 – природничо-наукова компетентність.
Інформуємо, що освітньому
процесі заклади загальної середньої освіти можуть використовувати лише
навчальну літературу, що має гриф Міністерства освіти і науки України або
висновок «Схвалено для використання в загальноосвітніх навчальних закладах»
відповідною комісією Науково-методичної ради Міністерства освіти і науки
України. Перелік навчальної літератури постійно оновлюється і доступний на
офіційному вебсайті Міністерства (https://mon.gov.ua/) та на вебсайті ДНУ
«Інститут модернізації змісту освіти» (https://imzo.gov.ua/pidruchniki/pereliki/).
«Захист України»
Конституція України визначає
захист Вітчизни обов’язком громадян України, найважливішою функцією держави.
Безпека людини, її життя і здоров’я визнаються в Україні найвищою соціальною
цінністю. У статтях 17 та 65 Конституції України визначено, що захист суверенітету
і територіальної цілісності України є найважливішими функціями держави, справою
всього українського народу.
Одним із обов’язкових елементів
державності країни, атрибутом її самостійності, суверенітету, а також суб’єктом
міжнародного життя, є Збройні Сили. Вони виконують одну з найголовніших функцій
держави – захисну.
Проблема національної безпеки є
однією з ключових у розвитку будь- якого суспільства. Суспільна система, що не
здатна забезпечити власну національну безпеку, завжди перебуває на межі ризику
свого припинення.
Готовність Збройних сил України
до виконання своїх функцій значною мірою залежить від її особового складу,
зокрема підготовленості молоді до проходження військової служби.
Реформування загальної середньої освіти
передбачає модернізацію змісту освіти, що має ґрунтуватися на компетентнісному
та особистісноорієнтованому підходах до навчання, а найголовніше –
орієнтуватися на здобуття учнями умінь і навичок, необхідних сучасній людині
для успішної самореалізації у професійній діяльності, особистому житті,
громадській активності.
Статтею 12 Закону України «Про освіту»
визначено мету повної загальної середньої освіти – всебічний розвиток,
виховання і соціалізація особистості, яка здатна до життя в суспільстві та
цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і
навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та
самореалізації, відповідальності, трудової діяльності та громадянської активності.
Відповідно до статті 9 Закону України «Про
військовий обов’язок та військову службу» допризовна підготовка включається до
Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти, що
реалізується у закладах середньої освіти III ступеня (або структурних
підрозділах інших закладів освіти), що забезпечують профільну середню освіту;
закладах професійної (професійно-технічної) освіти. Допризовна підготовка
здобувачів зазначених вище закладів освіти реалізується через викладання навчального
предмета «Захист України» та військово-патріотичне виховання. У закладах
загальної середньої освіти предмет «Захист України» вивчається впродовж 10 і 11
класів та під час навчально-польових занять (зборів) і навчально-тренувальних
занять (дівчата). Оцінювання за навчально-польові заняття (збори) і
навчально-тренувальні заняття (дівчата) здійснюється окремо від семестрових та
визначає підсумкову (річну) на рівні з семестровими.
Відповідно до постанови
Кабінету Міністрів України від 26.02.2020 № 143 «Про внесення змін до деяких
постанов Кабінету Міністрів України» та наказу МОН від 31.03.2020 № 464 «Про
внесення змін до типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти
III ступеня» назву навчального предмета «Захист Вітчизни» змінено на «Захист
України». Також, відповідно до зазначених нормативних документів, буде внесено
зміни у навчальні програми з цього предмета. Водночас інформуємо, що
навчально-методичне забезпечення (підручники, навчальні посібники, засоби навчального
призначення) використовуватиметься те саме, що й при вивченні предмета «Захист
Вітчизни».
Типовою освітньою програмою
закладів загальної середньої освіти у 2020/2021 навчальному році на вивчення
предмета «Захист України» в закладах загальної середньої освіти передбачено:
-10-11 класи (рівень стандарту) - 1,5
(інваріантна складова) та 2 години за умови виділення 0,5 годин з варіативної
складової освітньої програми навчального закладу;
- 10-11 класи (профільний рівень) – 5
(інваріантна складова) годин на тиждень.
Суттєвою загальною рисою програм,
що відповідає сучасним тенденціям в освіті, є надання вчителю значно більшої
свободи в питаннях планування освітнього процесу та залежить від
матеріально-технічної бази навчального закладу, професійної компетентності
педагогів. Вибір форм, методів та засобів навчання, зокрема і підручників,
розподіл кількості годин, що відводяться на вивчення розділів та окремих тем
(це стосується як порядку вивчення тем, так і розподілу часу на їх вивчення),
учитель визначає самостійно.
Метою навчального предмета «Захист
України» є формування в учнівської молоді життєво необхідних знань, умінь і
навичок щодо захисту Вітчизни та дій в умовах надзвичайних ситуацій, а також
системного уявлення про військово-патріотичне виховання. Військово-патріотичне
виховання визначено складовою національно-патріотичного виховання, що в часи
воєнної загрози стає пріоритетом національно-патріотичного виховання.
Військово-патріотичне виховання орієнтоване на формування у зростаючої
особистості готовності до захисту Української держави, розвиток бажання
здобувати військові професії, проходити службу у Збройних Силах України як
особливому виді державної служби. Його зміст визначається національними інтересами
України і покликаний забезпечити активну участь громадян у збереженні її
безпеки від зовнішньої загрози.
Відповідно до поставленої мети
окреслено такі комплексні освітні та виховні завдання:
-
ознайомлення
учнівської молоді з основами нормативно-правового забезпечення захисту України,
цивільного захисту та охорони життя і здоров'я; - усвідомлення учнівською
молоддю свого обов’язку щодо захисту України у разі виникнення загрози
суверенітету та територіальній цілісності держави;
-
набуття
знань про функції Збройних Сил України та інших військових формувань України,
їх характерні особливості;
-
засвоєння
основ захисту України, цивільного захисту, домедичної допомоги, здійснення
психологічної підготовки учнівської молоді до захисту Вітчизни;
-
підготовка
учнів до захисту України, професійної орієнтації молоді до служби у Збройних
Силах України та інших військових формуваннях, визначених чинним
законодавством, до захисту життя і здоров’я, забезпечення власної безпеки і
безпеки інших людей у надзвичайних ситуаціях мирного і воєнного часу.
Під час викладання навчального
предмета «Захист України», окрім загальних підходів та принципів (науковості,
доступності, достовірності, наочності та ін.), потрібно враховувати те, що
молода людина 16-17 років (допризовного віку) отримує перше системне враження
про Збройні Сили України (іншу збройні формування) і в цілому про сучасну
проблематику національної безпеки та оборони нашої держави. Тому, варто
акцентувати увагу саме на такій привабливості предмета, а не на заучуванні нормативно-правових
актів, військових понять та визначень.
Для стимулювання пізнавальної
активності учнів, їх дієвої самостійної діяльності під час уроків тематичного
плану №1, бажано використовувати роботу в групах, схожих до військових
формувань, підрозділів (двійки, трійки, відділення тощо), а під час уроків тематичного
плану № 2 – розширювати діапазон організаційних форм, методів навчання,
способів навчальної взаємодії, які максимально наближають навчальний процес до
реального життя та забезпечують практичну спрямованість навчання для чого
застосовують:
-
вправи
і завдання до них, що створюють передумови для співпраці, активної участі учнів
у процесі навчання;
-
завдання,
що спонукають до діалогу, висловлюванню власних думок, міркувань, позицій,
способів розв’язання проблеми;
-
завдання
творчого характеру, при розв’язанні яких учні виявляють ініціативу,
самостійність, мають право вибору та власної аргументації;
-
завдання,
що спонукають до обміну думками, враженнями, включають спеціально
сконструйовані ситуації вибору та моделюванню життєвих ситуацій.
Сучасні виклики сприяли трансформації
освітнього процесу та формуванню нових освітніх концепцій, серед яких ключовою
стає концепція навчання протягом усього життя. Все більше значення надається
самостійній роботі, рівноправним відносинам між педагогом і учнем. Особливої
актуальності ці зміни набули у зв’язку із необхідністю застосування
дистанційного навчання, досвід якого варто використовувати в перспективі.
Відповідно до освітньої програми закладу
заняття можуть проводитися: 10 клас – по 1,5 години на тиждень впродовж
навчального року; 11 клас – по 1,5 години на тиждень впродовж навчального року,
та 18 годин відводиться на проведення навчально-польових занять (зборів) і
занять у лікувально-оздоровчому закладі, які можна проводити три дні поспіль,
або, якщо немає такої можливості – під час занять за розкладом закладу освіти
до кінця другого семестру. При тижневому навантаженні по дві години на тиждень:
10 клас та перший семестр 11 класу – по 2 години, другий семестр 11 класу – по
1 годині на тиждень та 18 годин – на проведення навчально-польових занять
(зборів) (програма для юнаків, тематичний план № 1) і навчально-тренувальні
заняття (дівчата, тематичний план № 2). У кожному періоді предмет вивчається
юнаками та дівчатами окремо. Дівчата за їх власним бажанням (особистим
вмотивованим рішенням, у разі згоди батьків, опікунів або піклувальників)
навчаються за програмою для групи юнаків. Юнаки, які за станом здоров’я,
релігійними поглядами (за подання відповідних документів) не можуть вивчати основи
військової справи, навчаються за програмою для групи дівчат. Навчальний предмет
при цьому в обох випадках називається «Захист України» з уточненням «Основи
медичних знань».
Поділ класів на групи юнаків та дівчат
здійснюється незалежно від кількості учнів у класі. Проте, якщо у групі є менше
5 осіб, то учні цієї групи навчаються за індивідуальними навчальними планами.
Навчально-польові заняття
(збори) і навчально-тренувальні заняття проводяться з метою практичного закріплення
рівня знань, умінь та навичок учнів у 11 класі наприкінці навчального року. 3-х
денні (18 годин) навчально-польові заняття (збори) та навчально-тренувальні
заняття проводяться на базах військових частин, військових комісаріатів,
лікувально-оздоровчих установ, базових навчальних закладів та навчальних
закладів. До їх організації та проведення залучаються обласні, міські/районні
територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП), органи
місцевого самоврядування. В окремих випадках навчально-польові заняття (збори)
допускається проводити поетапно (з урахуванням поступового вивчення тем або
розділів), у кінці першого семестру або навчального року за рахунок літньої
практики (10 клас).
Основною організаційною формою вивчення
предмета «Захист України» в закладах загальної середньої освіти усіх типів є
урок, що проводиться вчителем згідно з календарно-тематичним плануванням та
навчальним планом, складеними відповідно до навчальної програми. Важливими
умовами успішності занять з предмета є висока дисципліна, організованість,
відповідальність учнів. Заняття з предмета «Захист України» в усіх закладах
загальної середньої освіти рекомендується починати з виконання гімну України.
Обов'язковою умовою для
тематичного плану №1 є: шикування, перевірка готовності класу до уроку і
тренування (розминки, стройового тренажу) за тематикою уроку протягом 3-5 хв.,
стосунки між учнями та вчителем, а також учнів між собою підтримуються на
зразок статутних взаємовідносин між військовослужбовцями Збройних сил України
та правоохоронних органів. Для тематичного плану № 2 заняття організовуються
згідно статуту закладу освіти.
Обов’язкова форма одягу для
вчителя під час проведення занять з предмета «Захист України» (програма для
юнаків) – військова (форма Збройних формувань України). Рекомендована форма
одягу для учнів під час проведення занять з предмету «Захист України» (програма
для юнаків) – військова (форма Збройних формувань України).
Актуальною є проблема
своєчасності надання невідкладної домедичної допомоги постраждалим під час
надзвичайних ситуацій мирного та військового характеру. За оцінкою медичних
фахівців, в Україні із 100 осіб, які померли на до госпітальному етапі, 20%
летальних випадків пов'язані з отриманням травм, несумісних з життям, а інші
80% випадків – з недостатньою системою організації надання медичної допомоги
постраждалим безпосередньо в зоні НС та неефективністю здійснення заходів з
медичної евакуації постраждалих до лікувальних закладів. Першочерговим
завданням для вирішення зазначеної проблеми є забезпечення якомога раннього
початку надання домедичної допомоги постраждалим. Для цього під час вивчення
предмета «Захист України», в частині розділу «Основи медичних знань» центральне
місце відводиться навчанню навичкам надання домедичної допомоги.
Навчання з домедичної
допомоги регламентується Законом України від 05.07.2012 № 5081-VI «Про екстрену
медичну допомогу» та наказом Міністерства охорони здоров'я від 16.06.2014 № 398
«Про затвердження порядків надання домедичної допомоги особам при невідкладних
станах». У статті 1 наводиться визначення домедичної допомоги, це: невідкладні
дії та організаційні заходи, які направленні на врятування та збереження життя
та здоров’я людини у невідкладному стані та зменшення наслідків дії на їх
здоров’я, що надають пересічні громадяни або рятівники які не мають медичної
освіти.
Метою вивчення розділу
«Основи медичних знань» є засвоєння базових теоретичних положень першої
долікарської допомоги, оволодіння практичними навичками надання невідкладної
домедичної допомоги потерпілим на місці події та при транспортуванні до
лікувального закладу. Основними завданнями є оволодіння знаннями, вміннями та
навичками домедичної допомоги постраждалим із метою збереження їм життя;
надання першої медичної допомоги при різних видах ушкоджень мирного та
військового часу, невідкладних станах та нещасних випадках; способи перенесення
і транспортування потерпілих; надання домедичної допомоги при: порушенні
дихання, зупинці серцевої діяльності, опіках та відмороженнях, утопленні та
інших видах механічної асфіксії, непритомності, шоку, загальному
переохолодженні організму, тепловому та сонячному ударах, отруєннях чадним
газом та іншими отрутами, ураженні електричним струмом.
Надзвичайна важливість
вивчення цього питання висуває нові вимоги до організації навчання в умовах
сьогодення, а саме включення до навчальної програми елементів тактичної
медицини та постійне удосконалення 170 матеріальної бази для відповідного
забезпечення навчального процесу (манекени, засоби для зупинки кровотечі тощо).
Слід акцентувати на
відмінностях у наданні домедичної допомоги на полі бою від аналогічної в цивільних
умовах.
Істотного значення набуває
рівень відповідної підготовки вчителів, які б могли якісно викладати предмет з
урахуванням певних особливостей. Відповідно до сучасних вимог щодо розвитку
професійних компетенцій та для оволодіння базовими маніпуляціями і
обов’язковими уміннями навчання надання домедичної допомоги вчителям бажано
пройти відповідні курси.
Безпека під час проведення
навчальних занять із предмета «Захист України» забезпечується їх чіткою
організацією, суворим дотриманням заходів, що визначаються статутами, курсом
стрільб, відповідними керівництвами та настановами.
Керівники закладів
загальної середньої освіти зобов’язані вживати заходів щодо попередження
загибелі та травмування учнів, встановлювати необхідні вимоги безпеки під час
роботи з озброєнням та військовою технікою, під час здійснення маршу в район
занять, проведення занять, стрільб, спеціальних занять і робіт, своєчасно
доводити ці вимоги до учнів та добиватися їх суворого виконання.
Перед початком практичних занять керівник
закладу загальної середньої освіти зобов'язаний особисто впевнитись, що для
цього створені безпечні умови, учні засвоїли вимоги безпеки та мають достатні
практичні навички щодо їх виконання.
Відповідальність за
дотримання учнями вимог безпеки на заняттях несуть учителі предмета «Захист
України».
Немає коментарів:
Дописати коментар